Некрасова Олена Георгіївна — Енциклопедія Сучасної України

Некрасова Олена Георгіївна

НЕКРА́СОВА Олена Георгіївна (15. 04. 1951, Ворошиловград, нині Луганськ) – майстриня художньої вишивки. Дружина В. Шестаченка. Чл. НСМНМУ (1995). Закін. Харків. політех. ін-т (1980). Працювала у Харкові: кресляр Координац. бюро електроприладобудування (1968–72), ст. технік НДПІ осн. хімії (1973–78), пров. інж. політех. ін-ту (1978–94), зав. відділу Харків. музею нар. мист-ва Слобожанщини (1994–2001), кер. гуртка дизайну Навч.-вихов. закладу для дітей із вадами слуху (2002–10). Учасниця обл., респ., всеукр. мист. виставок від 1990. Серед виробів – серветки, рушники, доріжки, сорочки, плахти. Осн. техніки – хрестик, штапівка, набирування.

Тв.: серветка «Солов'ї України» (1989); доріжка «Вересень» (1992); рушники – «Посіяла просо» (1992), «Лілея» (1994), «Стародавній мотив» (1995), «Кохання» (2002), «Трипільський» (2004), «Для онуки» (2012).

О. С. Вакуленко


Покликання на статтю