Некрич Олександр Мойсейович

НЕ́КРИЧ Олександр Мойсе­йович (03. 03. 1920, Баку — 02. 09. 1993, м. Бостон, шт. Мас­сачусетс, США) — історик. Доктор історичних наук (1963). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Закін. Моск. університет (1941). Від 1950 працював у Ін­ституті історії АН СРСР; від 1968 — у Ін­ституті заг. історії АН СРСР (обидва — Москва). Автор кн. «1941, 22 июня» (Москва, 1965; 1995), у якій на під­ставі документал. джерел і бесід із без­посеред. учасниками подій вперше у рад. історіо­графії під­няв про­блему неготовності СРСР до вій­ни, некомпетентності Й. Сталіна та вищого парт. і рад. керівництва у військ. пита­н­нях, звинуватив їх у знищен­ні команд. складу Червоної армії під час масових ре­пресій 1930-х рр. Праця Н. мала широкий резонанс у СРСР і світі, її пере­ви­дано у Чехословач­чині, Угорщині, Польщі. 1967 його звинувачено у пере­кручен­ні політики КПРС і керівництва СРСР та виключено з партії, наклад кн. «1941, 22 июня» вилучено з б-к і знищено. 1975 завершив моно­графію «Наказан­ные народы» про масові депортації в СРСР і пере­дав її для друку за кордоном (ви­дана 1978 у Нью-Йорку). 1976 емігрував до Великої Британії, згодом — до США. Працював у Рос. дослідн. центрі Гарвард. університету. Автор спогадів «Отрешись от страха: Воспоминания историка» (Лондон, 1979).

Завантажити статтю