НЕКРОБАЦИЛЬО́З — гостра інфекційна хвороба, при якій виникають обмежені некротичні зміни шкіри і слизових оболонок, зрідка внутрішніх органів. Збудник — Fusobacterium ne­crophorum — грамнегативна бактерія, яку можна виростити на звичай. пожив. середовищах в анаероб. умовах. Джерелом є домашні та дикі тварини, у яких мікроб по­стійно проживає в кишківнику. Спричиняє некротич. стоматит у телят, ягнят і свиней, гни­т­тя копит у худоби, гангреноз. дерматит у коней, множин­ні абсцеси легень та печінки. Пере­датися людині може за допомогою контакт. і фекал.-орал. механізмів, проте захворюва­н­ня малоконтагіозне. Від­носно частіше трапляються випадки Н. серед тварин­ників і працівників мʼясо-молоч. виробництва. Інкубац. період триває 3–8 діб. На місці проникне­н­ня збудника (у по­шкоджену шкіру або слиз. оболонку) зʼяв­ляється сильний локал. біль з набряком і вузликом у центрі, який пере­творюється на пухирчик, та формується виразка з некротич. дном. Прилеглі ділянки шкіри гіперемі­йовані й набряклі, роз­вивається регіонал. лімфаденіт. Захворюва­н­ня су­проводжується гарячкою (до 39–40 °С) і явищами заг. інтоксикації. Може роз­винутися тяжкий сепсис із ураже­н­ням багатьох органів. Із гнійно-некротич. ексудату виразок вдається виділити збудника. Для його ідентифікації використовують бактеріо­скопіч. і бактеріол. методи. При заражен­ні білих мишей у корінь хвоста (біол. проба) зʼявляються місц. некротичні зміни. Для лікува­н­ня використовують антибактерійні препарати (карбопенеми, фторхінолони, метронідазол, хлорамфенікол, місцево — антисептики). У профілактиці важливе значе­н­ня надається ліквідації захворювань свійських тварин і дотриман­ню правил особистої гігієни під час до­гляду за хворими особинами.