Новиков Сергій Петрович — Енциклопедія Сучасної України

Новиков Сергій Петрович

НО́ВИКОВ Сергій Петрович (05. 08. 1958, м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл. – 20. 02. 1995, там само) – графік, живописець, скульптор. Чл. НСХУ (1990). Від 1976 навч. у Ростов. худож. уч-щі (м. Ростов-на-Дону, РФ); закін. Донец. художнє уч-ще (1984; викл. А. Дереза, О. Маканін, Г. Троянов). На твор. роботі. Осн. галузі – станк. і книжк. графіка, станк. живопис, монум. і декор.-ужитк. мист-во. Співзасн. твор. групи «Арт-Схід» (1989, Горлівка, із П. Антипом), худож. метод якої визначають як фігуратив. символізм. Творчість Н. вирізняється особливим худож. баченням і новатор. технікою. Учасник всеукр., всесоюз., зарубіж. худож. виставок від 1984. Персон. – посмертні у Горлівці (1995, 1998, 2003). Окремі роботи зберігаються в Горлів., Донец. та Хмельн. ХМ. Тв.: живопис – «Канатоходець» (1987), «Вольниця», «Панове», «Розп’яття» (усі – 1989), «Автопортрет», «Бандурист», триптих «Битва» (усі – 1990), «Фриз із неолітичною Венерою, рибою та птахом» (1995); серії – графічна «Гайдамаки» (1988, до однойм. поеми Т. Шевченка), «Українські народні казки» (1989–90), «Спадщина» (1990), «Хрест» (1991).

Літ.: Стрельцова М. Ті, чия дорога в післязавтра // Музей. провулок. 2008. № 9; Яковенко К. Фігуративний символізм Сергія Новикова // День. 2012, 8 черв.

М. В. Юр

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
М. В. Юр . Новиков Сергій Петрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73063 (дата звернення: 24.09.2021)