Новгород-Святополч — Енциклопедія Сучасної України

Новгород-Святополч

НО́ВГОРОД СВЯТОПО́ЛЧ – давньоруське місто. Засн. 1095 київ. князем Святополком Ізя­славичем. У тому році внаслідок масштаб. наступу половців знищено кілька укріплених центрів на пд. кордонах Київ. землі, зокрема Юр'їв. Згідно з «Повістю минулих літ», на Витачів. пагорбі засн. нове місто – Святополч (Н. С.), куди переведено мешканців Юр'єва на чолі з їхнім єпископом Марином. Н. С. згаданий у літописах ще один раз – після перемоги над об'єднаним військом половців і руських князів на р. Калка 1223 монголи вирушили на Русь, але дійшли тільки до Н. С., звідки повернули назад. Місто ототожнюють із городищем Витачів.

Літ.: Рыбаков Б. А. Любеч и Витичев – ворота «внутренней Руси» // Тезисы докл. сов. делегации на 1 Междунар. конгрессе славян. археологии в Варшаве. 1965; Куза А. В. Древнерусские городища Х–ХIII вв.: Свод археологических памятников. 1996 (обидві – Москва).

А. Г. Плахонін


Покликання на статтю