Новиковський Олександр Володимирович — Енциклопедія Сучасної України

Новиковський Олександр Володимирович

НОВИКО́ВСЬКИЙ Олександр Володимирович (20. 06. 1959, Київ) – графік, живописець, скульптор. Син В. Новиковського. Чл. НСХУ (1990). Закін. Київ. худож. ін-т (1983; викл. В. Селіванов, А. Лимарев). Від 1984 – на твор. роботі. 1996–98 – у складі твор. осередку молодих київ. митців з Великої Житомир- ської. Працює в галузі живопису, скульптури. У творчості Н. переважає істор. тематика; створює композиції на біблійні, міфол. сюжети, а також на теми періоду козаччини. За мист. спрямуванням належить до представників течії постмодернізму з використанням елементів зх.-європ. мист-ва 19 ст. Учасник всесоюз. мист. виставок від 1986. Персон. – у Києві (1996, 2000, 2006, 2014). Окремі роботи зберігаються в Музеї гетьманства, Музеї сучас. мист-ва України (обидва – Київ), Хмельн. ХМ, у приват. колекціях в Україні та за її межами.

Тв.: живопис – серія автопортретів (1992, 1994, 1995, 1997), «Жертвоприношення Авраама», «Невіруючий Хома» (обидва – 1997), «На чатах» (1999), «Перегони» (2000), серія картин на козац. тематику (2006–14), «Гайдамаки» (2012); графіка – офорт «Автопортрет» (1997), серії – «Самураї» (2013–14), ліногравюр на козац. тематику (2014), «Біблійні оповіді» (1997–2000); скульптур. портрети з дерева – серія «Інфанти» (1996–98, 2011, 2014), «Моцарт» (2006), серії – «Міфологія», «Визначні митці» (обидві – 2006–14), «Фавн» (2010), «Портрет Джулая» (2014).

Н. Г. Сухоліт

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Н. Г. Сухоліт . Новиковський Олександр Володимирович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73234 (дата звернення: 16.09.2021)