Новоданилівська культура — Енциклопедія Сучасної України

Новоданилівська культура

НОВОДАНИ́ЛІВСЬКА КУЛЬТУ́РА – особливе етносоціальне явище. Назване Н. к. у серед. 1980-х рр. Д. Телегіним за зруйнов. могильником побл. с. Новоданилівка Пологів. р-ну Запоріз. обл. Ін. назва – скелян. культура. Пам’ятки Н. к. залишило скотар. насел. причорномор. степів наприкінці 5 – у 1-й пол. 4 тис. до н. е. Зафіксов. за поховал. комплексами (Яма, Чап­лі, Петро-Свистунове, Луганськ, Кривий Ріг та ін.) і тимчас. стоян­ками. Типовими є ґрунт. могили, часто обгороджені камінням, під невеликим курган. насипом або на підвищенні. Небіжчиків кла­ли на спині з підібраними ногами, ко­лінами догори, орієнтов. на Схід. Серед інвентарю – велика крем’яна (рідше обсидіанова) ножоподібна пластина, на місці пояса – низки перламутр. кружалець із мушлі. У деяких випадках наявна велика кількість крем’яних знарядь (ножі, сокири, вістря списів та стріл) і мідних прикрас (багатовиткові браслети, підвіски, намисто). Могили рясно засипані вохрою (червоною фарбою). Цей обряд майже цілком відповідає ритуалу поховань, залишених насел. європ. степ. спільності періоду кінця Трипілля А – ВІ, до якої входила й Н. к. Її носіїв можна ідентифікувати з однією зі складових частин давніх індоєвропейців понто-каспій. степів.

Літ.: Телегин Д. Я. Памятники новода­ни­ловского типа // Археология УССР. Т. 1. К., 1985; Нечитайло А. Л. Европейская общность степного энеолита // Рос. археология. 1996. № 4; Рассамакін Ю. Я. Світ скотарів // Давня історія України. Т. 1. К., 1997; Панченко Ю. В. Новоданиловская и среднестоговская куль­туры. К., 2001.

А. Л. Нечитайло

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
А. Л. Нечитайло . Новоданилівська культура // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73400 (дата звернення: 24.09.2021)