Новодворський Іван — Енциклопедія Сучасної України

Новодворський Іван

НОВОДВО́РСЬКИЙ Іван (08. 01. 1878, с. Красно­став­ці, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 12. 04. 1942, м. Ухта, нині Респ. Комі, РФ) – громадсько-політичний діяч. Племінник Леся Мар­товича, батько Ю. Новодворського. Від 1909 навч. у Львів. ун-ті, водночас працював експедитором у ред. г. «Громадсь­кий голос». Завдяки Лесю Мартовичу познайомився із М. Пав­ликом, К. Трильовським, С. Даниловичем та ін. Під час 1-ї світ. вій­ни воював у складі УСС, під час Визв. змагань 1917–21 – у складі УГА. Здобув докторат із права. Від 1921 проходив адвокат. практику, зокрема у конторі Л. Бачинського у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). 1924 відкрив власну адвокат. контору в м. Коломия (нині Івано-Фр. обл.), у тому ж році обраний чл. гол. управи Русько-укр. радикал. партії. 1925 разом з ін. адвокатами-українцями брав участь у захисті однопартійців на судовому процесі проти них і домігся виправдал. вироку. Згодом не раз боронив укр. патріотів у судових справах. Коломий. окруж. командант підпіл. УВО (1923–26), секр. Коломий. делегатури Союзу укр. адвокатів (1920-і рр.), відп. ред. г. «Покутське слово» (1927), голова повіт. союзу молодіж. радикал. т-ва «Каменярі» (від 1930). Актив. діяч місц. осередків т-в «Просвіта», «Громада», «Рідна школа». Після приєднання Зх. України до СРСР 23 вересня 1939 за­арешт. (одним із перших у Коломиї), 25 березня 1940 як «соціально небезпеч. елемент» засудж. до 6-ти р. таборів. Помер в ув'язненні. 1992 ім'ям Н. у Коломиї названо вулицю.

Літ.: Ювилейний альманах Союзу Українських Адвокатів. Л., 1934; Коломия й Коломийщина: Зб. споминів і статей про недавнє минуле. Філядельфія, 1988; Петрів М. Українські адвокати: державні, громадські, політичні та культурно-освітні діячі кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. К., 2014; Савчук М. Українські еліти Коломиї (1848–1939). Коломия, 2017.

М. В. Савчук

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю