Ненадкевич Євген Олександрович
НЕНАДКЕ́ВИЧ Євген Олександрович (17(29). 12. 1882, с. Довгалівка, нині Шепетів. р-ну Хмельн. обл. — 30. 09. 1966, Житомир) — літературознавець, педагог. Навч. в Кременец. духов. училищі (нині Терноп. обл.) та Волин. духов. семінарії (Житомир), закін. С.-Петербур. духовну академію (1907). Учителював 1907–17 у Кременчуці (нині Полтав. обл.) та Житомирі, викладав 1920–29 у Волин. ІНО (Житомир), 1930–33 — проф. укр. літ-ри Ніжин. пед. інституту (нині Черніг. обл.). Внаслідок репресій у серед. 1930-х pp. висланий за межі України: 1936–47 викладав рос. літературу в пед. інститутах Саранська, Пермі, Іваново (усі — РФ), Москви. Від 1947 — професор кафедри укр. літ-ри Житомир. пед. інституту. Відомий насамперед працями в галузі шевченкознавства: кн. «Творчість Т. Г. Шевченка після заслання (1857–58)» (1956) та «З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка. Редакційна робота над творами 1847–1858 pp.» (1959; обидві — Київ), а також низка статей. Книги Н. містять спостереження над поет. творчістю Т. Шевченка, деякі тези дослідника ввійшли до сталого вжитку шевченкознавства. Проте у своїх студіях він базувався не на безпосеред. вивченні рукописів укр. поета, а на їхньому відтворенні в наук. вид., що зумовило певну неповноту його висновків. Автор розвідок про творчість І. Котляревського, І. Франка, Лесі Українки, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, В. Стефаника, М. Рильського та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Про «Москалеву криницю» Т. Шевченка // Зап. Ніжин. інституту соц. виховання. 1932. Кн. 12; Шевченко в школе // Лит-ра в школе. 1939. № 1; Шевченко і Щепкін // Зб. пр. 6-ї наук. шевченків. конф. К., 1958; Поетичний епілог творчості Т. Шевченка // Зб. пр. 7-ї наук. шевченків. конф. К., 1959.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
