Неофіт — Енциклопедія Сучасної України

Неофіт

НЕОФІ́Т (Слєдніков Микола Миколайович; 1873, м. Вельськ, нині Архангел. обл., РФ – 29. 11. 1918, Харків) – церковний діяч РПЦ. Закін. Вологод. духовну семінарію (1894), Казан. духовну академію зі ступенем канд. богослов’я (1898; обидва – Росія). Служив священиком-місіонером Вологод. єпархії. 9 серпня 1908 прийняв чернечий постриг. 15 серпня того ж року рукопоклад. у сан ієромонаха, признач. настоятелем Вологод. Спасо-Прилуц. монастиря. 22 березня 1909 возвед. у сан ігумена, 5 липня 1910 – архімандрита. 10 березня 1913 хіротоніз. на єпископа Ізмаїльського, вікарія Кишинів. єпархії. Від 13 листопада 1914 – єпископ Прилуцький, вікарій Полтав. єпархії, від 17 жовтня 1917 – єпископ Старобільський, вікарій Харків. єпархії.

І. О. Шудрик

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
І. О. Шудрик . Неофіт // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73632 (дата звернення: 17.10.2021)