Нерода Георгій Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Нерода Георгій Васильович

НЕРО́ДА Георгій Васильович (17(29). 01. 1895, Чернігів – 08. 03. 1983, Мос­ква) – скульптор. Батько Ю. Нероди. Нар. художник РРФСР (1967). Чл.-кор. АМ СРСР (1967). Чл. Асоц. художників рев. Росії (1926), СХ СРСР (1942). Срібна медаль ім. М. Грекова (1974). Держ. нагороди СРСР. 1913–17 навч. в Моск. уч-щі живопису, скульптури та арх-ри (викл. С. Волнухін). 1917–22 мешкав у Чернігові, пізніше виїхав до Москви. Від 1918 викладав у худож. студіях Черніг. губерн. відділу нар. освіти, у студії при Черніг. т-ві художників та працював у декор.-плакат. майстерні. На базі худож. майстерень створив цех з виготовлення дит. іграшок. Був чл. Черніг. наук. т-ва, очолював Черніг. губерн. бюро профспілки працівників мист-в. Під час 2-ї світ. вій­ни перебував на Пн.-Зх. та Пд.-Зх. фронтах як військ. художник (1942–43), створив серію фронт. портретів. Осн. галузь – станкова та монумент. скульптура. Окремі твори зберігаються в ДТГ, Держ. центр. музеї сучас. історії Росії (обидва – Москва), Воєнно-мед. музеї (С.-Пе­­тербург).

Тв.: проекти – пам’ятників М. Коцюбинському для Чернігова (1921) та Вінниці (1933), Ф. Нансену (кін. 1920-х рр.), монумента Першій кінній армії для Луганська (1934); портрети – І. Франка (1918), Л. Толстого (1917–19), В. Брюсова (1920-і рр.), «Автопортрет» (1925), Ф. Нансена (1926), «Син» (1928), двічі Героя Рад. Союзу М. Степанищева (1948), О. Пушкіна (1949, 1955); «Рибалка» (1929), «Жіночий торс» (поч. 1930-х рр.), «Колгоспниці» (1930), «Після старту», «Плавчиня», «Шахтар» (усі – 1935), «Музика» (1954), «Дівчинка» (кін. 1960-х рр.); погруддя – академіка І. Губкіна (1951), М. Чернишевського (1953; обидва – для Моск. ун-ту); скульптурні композиції – для Челябін. театру опери та балету (1954), Барнаул. драм. театру (1972); надгробки на могилах – кінорежисера С. Ейзенштейна (1960), артиста В. Дурова (1973; обидва – Новодівиче кладовище, Москва); пам’ятники – О. Пушкіну (1967, м. Бердянськ Запоріз. обл.; 1986, м. Таганрог), героям-морякам (1973, м. Сєвєроморськ); монументи – Перемоги (1974, м. Великий Новгород; усі – РФ; обидва – спів­авт.), «Робітник» (1978, Москва).

Літ.: Георгий Васильевич Нерода: Альбом. Москва, 1985.

С. М. Бушак

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
С. М. Бушак . Нерода Георгій Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73684 (дата звернення: 17.10.2021)