Нестор

НЕ́СТОР (Анисимов Микола Олександрович; 09. 11. 1885, м. Вятка, нині Кіров, РФ — 04. 11. 1962, Мос­ква) — церковний діяч РПЦ. Закін. Казан. реал. училище (нині РФ, 1905), місіонер. курси при Казан. духов. академії. 17 квітня 1907 прийняв чернечий постриг, 6 травня во­звед. у сан ієродиякона, 9 травня — ієромонаха. Від­тоді — місіо­нер на Камчатці (Росія). Брав активну участь в організації Благодій. камчат. братства (1910). Ви­вчивши тунгус. (евенкій.) і коряц. мови, пере­кладав ними богослужб. книги. 1913 во­звед. у сан ігумена. На поч. 1–ї світ. вій­ни організував і очолив сан. загін. На­прикінці 1915 від­кликаний з фронту, во­звед. у сан архімандрита. 29 жовтня 1916 хіротонізов. на єпис­копа Камчатського і Петропавлівського. Був чл. комісії з фото­графува­н­ня і опису по­шкоджень Кремля 1917, її звіт опублікував під на­звою «Рас­стрел Московского Кремля» (Москва, 1917), за що був заарешт. і понад місяць пере­бував в увʼязнен­ні. 1921 засн. Камчат. по­двірʼя в Харбіні (нині Китай). 1933 во­звед. у сан архі­єпис­копа. 1945 при­знач. керуючим Харбін. єпархією, 1946 во­звед. у сан митрополита Харбіна і Маньчжурії, Екзарха Сх. Азії. 14 червня 1948 заарешт., 25 грудня за звинуваче­н­ням в актив. ворожій діяльності проти СРСР засудж. до 8-ми років виправно-труд. таборів. Покара­н­ня від­бував у Мордовії (РФ). Від 18 липня 1956 — митрополит Новоси­бірсь­кий і Барнаульський. 8 вересня 1958 звільнений на спокій, але 9 грудня при­знач. митрополитом Кірово­градським та Миколаївським.

Завантажити статтю