Няраді Діонісій — Енциклопедія Сучасної України

Няраді Діонісій

НЯРА́ДІ Діонісій (10. 10. 1874, с. Руський Керестур, Воєводина, нині Сербія – 14. 04. 1940, с. Мрзло Поле, община Жумберак, нині Хорватія, похов. у рідному селі) – церковний діяч. Д-р теології (1898). Закін. г-зію в Заґребі (1896), навч. на теол. ф-ті Заґреб. духов. академії. 1 січня 1899 рукопоклад. на священика. Відтоді – префект, від 1902 – ректор Заґреб. духов. семінарії; водночас – катехит у серед. школах. 9 січня 1915 хіротонізов. на єпископа. Від 1920 – єпископ Крижевац. єпархії Хорват. греко-катол. Церкви; водночас 1922–27 – Апостол. адміністратор Пряшів. греко-катол. єпархії. Редагував реліг. часописи «Руське слово» (Пряшів), «Душпастир» і «Благовісник» (обидва – Ужгород). Від 1938 – Апостол. адміністратор Мукачів. греко-катол. єпархії. Мешкав у м. Хуст (нині Закарп. обл.). У своїх «Пастирських листах» і «Зверненнях» закликав підтримувати державотворчу діяльність уряду А. Волошина. 10 березня 1939 опублікував розпорядження про урочисте відзначення в церквах відкриття сойму Карпат. України. Після ліквідації Карпат. України проживав у Заґребі, допомагав утікачам з окупов. території.

Літ.: Ліхтей І. Єпископ Діонисій Няраді і Карпатська Україна (листопад 1938 – березень 1939) // Дзвони. 1995. Ч. 4; Белей В. Єпископ Діонісій Нярадій: сторінки життя і діяльності // Наук. зб. Т-ва «Просвіта» в Ужгороді. Річник 4. Уж., 2000; Миз Р. Кир Дионизій Няради, владика // Священіки дакедишнього Осєцкого викарията. Нови Сад, 2016.

М. І. Мушинка


Покликання на статтю