НУМІЗМА́ТИКА (від грец. νσμσς — закон, закон­ний платіжний засіб і похідне від нього no/misma — монета) — спеціальна історична дисципліна, що досліджує монети та монетні знахідки як джерело історичних, економічних, політичних і культурних знань, а також історію грошового обігу та монетного виробниц­тва. Слово «монета» походить від імені богині Юнони Монети (на­ставниці), храм якої знаходився на Капітолій. пагорбі в Римі. При храмі діяв монетний двір, тому гроші, що на ньому карбували, з часом отримали назву «монети». У Візантії виник похідний від слів «закон» і «монета» прикметник nomismatiho/v, від якого і пішов термін «Н.». Роз­виток Н. роз­почався із простого колекціонува­н­ня монет. Деякі дослідники на під­ставі непрямих свідчень стародав. авторів, зокрема Овід­ія (43 р. до н. е. — 18 р. н. е.), Ґая Светонія Транквіл­ла (бл. 70 — 80 рр. н. е.), Плінія Старшого (23/24 — 79 рр. н. е.), допускають колекціонува­н­ня монет у імператор. Римі, однак пере­важна більшість від­носить його появу до епохи Від­родже­н­ня. Першими ві­домими колекціонерами антич. монет були видатні італ. гуманісти цієї епохи Ф. Петрарка (1304–74) та Дж. Бок­кач­чо (1313–75). З Італії захопле­н­ня колекціонува­н­ням монет поширилося в Іспанії, Франції, Нідерландах, Німеч­чині та всій Європі. Серед найві­доміших колекціонерів — Козимо (1389–1464) і Лоренцо (1448–92) Медичі, король Сицилії і Неаполя Альфонс V Араґонський (1416–58), угор. король Матіаш Корвін (1458–90), видат. гуманіст і вчений Еразм Рот­тердамський (1469–1536). Пошире­н­ня колекціонува­н­ня спричинило зародже­н­ня торгівлі монетами, а згодом і появу аукціонів (16–17 ст.), що від 19 ст. стали регулярними. Під впливом антич. мистецтва виникли нові галузі Н. — медальєрне мистецтво та медальєрика. Під­вищений попит на найбільш рідкісні екземпляри монет призвів до появи під­робок. В Італії у 1360-х рр. на венец. монет. дворі пред­ставники родини Сесто роз­почали виготовле­н­ня під­робок римських монет, широкого роз­по­всюдже­н­ня вони отримали завдяки Дж. Кальвіно (1500–70) з м. Падуя (від­так мають назву «падуанці»). Не­зважаючи на значне пошире­н­ня, впродовж більш ніж 2-х століть колекціонува­н­ня стародав. монет було лише аматор. захопле­н­ням без наук. або критич. оцінюва­н­ня предмета колекціонува­н­ня. Лише поява виробів Дж. Кальвіно спонукала до наук. опису та систематизації монет і укладе­н­ня каталогів з їхніми описами (одна з функцій — захист колекцій від під­робок). Між 1313 та 1320 написаний твір верон. гуманіста Дж. да Маточіїса (Дж. Мансіонаріо) «Historia imperialis» («Імперська історія»), про­ілюстрований антич. монетами із зображе­н­нями римських імператорів. Хоча перші роботи з опису нумізмат. памʼяток зʼяви­лися у 16 ст., вони акцентували увагу на зображе­н­нях на монетах і не торкалися питань монет. виробництва та автентичності монет. 1556–66 нідерланд. гравер і колекціонер антич. монет Г. Ґольціус (1526–83) під час подорожей до Бельгії, Франції, Німеч­чини оглянув понад 950 зі­брань. Результатом цих подорожей стала 7-томна моно­графія «De re nummaria antique» («Старі гроші») з описами сотень стародав. римських монет із легендами і зображе­н­нями, що започаткувала нову науку — Н. Накопиче­н­ня знач. монет. матеріалу та праці істор.-нумізмат. і метрол. характеру стали під­ґрунтям на­ступ. етапу роз­вит­ку Н. як науки — періоду систематизації. Засн. наук. Н. вважають дир. Імператор. мінц-кабінету у Відні Й.-І. Ек­келя (1737–98). В опубл. 1792–98 8-том. праці «Doc­trina numorum veterum» («Вче­н­ня про древні монети») він вперше за­провадив систематизацію монет за істор.-геогр. принципом, роз­робив основи монетно-вагових систем, описав гол. способи карбува­н­ня і осн. номінали монет антич. епохи. Від кін. 18 ст. Н. почали викладати у європ. навч. закладах, зокрема й на укр. землях: у Львів. університеті від 1784 працював учень Й.-І. Ек­келя — проф. Ґ. Уліх (1743–94), який став автором першого у Сх. Європі курсу лекцій з Н.; на­прикінці 18 ст. там створ. першу академ. колекцію монет. Окрім університет. колекції, у Львові існували й ін. нумізмат. збірки — у Нац. закладі ім. Ос­солінських, НТШ тощо. У 19 ст. осн. осередками роз­витку Н. були мінц-кабінети при Кременец. (Волин.) ліцеї (нині Терноп. обл.), Харків. університеті (обидва засн. 1805), Ніжин. істор.-філол. ліцеї (нині Черніг. обл.; 1820), Університеті св. Володимира у Києві (1834). Знач. внесок у роз­виток нумізмат. науки зробило організоване 1839 Одес. товариство історії і старожитностей — на сторінках його «Записок...» на­друковано праці М. Мазуркевича, О. Блау, В. Григорʼєва, П. Бурачкова з антич. Н. Характер. особливістю укр. Н. 19 — поч. 20 ст. була робота над топо­графією нумізмат. знахідок. Так, зберігач мінц-кабінету Університету св. Володимира К. Страшкевич опублікував 113 скарбів, зна­йдених 1838–66 у Київ., Волин., Поділ. губ. Цю роботу продовжили й ін. дослідники у Волин. (І. Орлов), Київ. (М. Біляшівський), Харків. (В. Данилевич), Черніг. (В. Шугаєвський) губ. Нумізмат. знахідки уві­йшли і до зведених «Археологічних карт», укладених в 2-й пол.19 — на поч. 20 ст. В. Антоновичем, Д. Багалієм, В. Гошкевичем, Ю. Сіцінським. На поч. 20 ст. плідно працювали над нумізмат. дослідж. В. Шугаєвський, С. Коршенко, В. Ля­скоронський, М. Слабченко та ін., 1926 при ВУАН організовано окрему секцію Н. У 2-й пол. 20 — на поч. 21 ст. про­блеми Н. і грош. обігу укр. земель досліджували та досліджують М. Брайчевський, В. Зварич, П. Каришковський-Ікар, М. Котляр, А. Крижанівський, О. Огуй, В. Орлик, С. Пивоваров, Р. Шуст, В. Анохін, С. Булатович, Г. Козубовський, О. Погорілець, Р. Сав­вов, Є. Туровський, К. Хромов, В. Шляпінський та ін. У Києві в 1960-х рр. на­друковано 5 вип. фахового зб. «Нумизматика и сфрагистика», від 1996 видають довідк.-інформ. ж. «Нумізматика і фалеристика». 1999–2000 як додаток до «Вісника Національного банку України» публікували наук.-популяр. істор.-культур. часопис «Українська нумізматика і боністика», від 2004 видають «Львівські нумізматичні записки». Від 2011 на базі Університету Г. Сковороди в Пере­яславі (Київ. обл.) і Центр.-укр. тех. університету (Кропивницький) проводять між­нар. наук. конф. «Актуальні про­блеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки». 2017 Ін­ститут історії НАНУ (Київ), Університет Г. Сковороди і Центр.-укр. тех. університет заснували профес. академ. вид. — «Український нумізматичний щорічник», в якому публікують праці нумізмати України, Польщі, Словач­чини, Німеч­чини, Білорусі.