Нуйно — Енциклопедія Сучасної України

Нуйно

НУ́ЙНО – село Камінь-Каширського району Волинської області. 2020 Нуйнів. сільс. раду (44,81 км2) зараховано до Сошичнен. сільс. об'єднаної територіал. громади. Н. знаходиться на правому березі р. Турія (притока Прип'яті, бас. Дніпра), за 113 км від обл. центру, 47 км від м. Ковель, 11 км від с. Сошичне та 9 км від райцентру. За переписом насел. 2001, проживала 1681 особа; переважно українці. Істор. місцевості: Залісся, Лука, Попачи, Суха Воля, Янівка. Давні урочища: За­двір'я, Кінський брід, Королівка, Могилянка, Попів млинок, Татарська гора. Виявлено крем'яні знаряддя праці пізнього палеоліту. В 1930-х рр. О. Цинкаловський відкрив поселення комарів.-тшинец. культури. 1997 М. Кучинко та Г. Охріменко обстежили давньорус. могильник. Н. вперше згадується у писем. джерелах 1463 як власність князів Санґушків. Від 1543 належало польс. королеві Боні. 1600 збудовано Преображен. церкву (нині пам'ятка арх-ри нац. значення), 1841 – Покров. церкву (нині пам'ятка арх-ри місц. значення). Станом на 1629 селом, у якому було 99 дворів, володів шляхтич С. Конєцпольський. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 Н. відійшло до Рос. імперії. 1793–96 – у складі Волин. намісництва; 1796–1920 – Волин. губ.; 1795–1920 – Ковел. пов. Наприкінці 19 ст. був 171 двір, проживали 1352 особи. За переписом 1911, мешкали 1932 особи; діяли однокласна школа, 2 кредит. т-ва. За Ризьким мирним договором 1921 Н. знову увійшло до Польші. 1920–21 – у складі Волин., 1921–39 – Поліс. воєводств; 1920–39 – Кашир. пов. Від 1939 – у складі УРСР. Від 1939 – село Волин. обл.; від 1940 – Камінь-Кашир. р-ну. Жит. зазнали сталін. репресій. Від червня 1941 до квітня 1944 – під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. в околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. На Зх. від села – Вутвицький заказник. Серед видат. уродженців – церк. діяч 19 ст. Антоній (Г. Рафальський).

Літ.: Денисюк В. Літопис Камінь-Ка­­шир­щини: істор.-краєзн. нарис. Лц., 2001; Кондратович О. Нуйно: на скрижалях історії та сьогодення. Лц., 2006; Пась Н. Камінь-Каширське Полісся. З історії краю. Лц., 2012.

Т. Є. Садовник


Покликання на статтю