Ночовний Микола Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Ночовний Микола Васильович

НОЧО́ВНИЙ Микола Васильович (Ночовний-Богарада; 22. 07. 1943, с. Жовтневе, нині Покровське Лубен. р-ну Полтав. обл.) – письменник, журналіст. Чл. НСПУ (1980). Закін. Київ. ун-т (1974). Працював вантажником, бетонярем, теслею, художником, журналістом на Полтавщині, Чернігівщині, від 1977 – на Луганщині, зокрема ред. сіверськодонец. місц. газети, ж. «Бахмутський шлях», очолював обл. орг-цію НСПУ (1988–92). Від 2016 – мешкає у Лубнах. Дебютував зб. поезій «Робота» (Д., 1978). Особливе місце у творчості Н. посідає тема Донбасу: оспівував його степ. красу, індустр. міць, нелегку шахтар. працю. У поет. творчості визначальною є філос. лірика, майстер лірич. мініатюр («Пісня над борозною», К., 1985). Від серед. 1980-х рр. все частіше звертається до прози. Автор худож.-докум. повісті «Підземні зорепади» (К., 1984), числен. нарисів у періодиці. 2000–01 у Луганську вийшов його тритомник (т. 1 – «Золото Леонтовича», т. 2 – «Грішні ангели», т. 3 – «Глас волаючий»). Окремі твори Н. перекладені рос., киргиз., білорус. та болгар. мовами.

Тв.: За веснами, за териконами. Д., 1981; Хліб на рушнику. К., 1982; Калиновий міст. Д., 1986; Смерть у Мирній долині. Д., 1991; Дозиметрична зона. К., 1992; Золото Леонтовича. Лг., 1998; Сонце опівночі. Лг., 1999; Квіти сонця. Лг., 2007; Спас на любові. Лг., 2007; Скільки простору білого у беріз. Лубни, 2018.

М. І. Степаненко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
М. І. Степаненко . Ночовний Микола Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73911 (дата звернення: 20.09.2021)