Норовірусна інфекція

НОРОВІ́РУСНА ІНФЕ́КЦІЯ — гостра висококонтагіозна вірусна хвороба людей, що характеризується роз­витком гострого гастроентериту та зневодне­н­ня. Збудник належить до РНК-вірусів з родини Caliciviridae, роду Cali­civirus, від­критий 1968 в м. Норфолк (шт. Вірджинія, США). Норовіруси спричиняють 6–17 % захворювань на гострі кишкові інфекції і до 30 % вірусних діарей. Спалахи від­буваються пере­важно в закритих колективах (дитсадки, школи, круїзні судна тощо). Джерелом збудника є хвора людина або носій. Основний механізм пере­дачі — фекально-оральний, що реалізується харчрвим, водним і контактно-побутовим шляхами, також припускають аерозолольний шлях інфікува­н­ня. Сприйнятливість досягає 80 %.

Інкубаційний період триває від 12-ти год. до 3-х діб. Захворюва­н­ня починається гостро з нудоти, блюва­н­ня і під­вище­н­ня температури тіла до 38 °С. Через 6–18 год. додається біль у животі та пронос із водянистими виділе­н­нями. Може роз­винутися ексикоз. Хвороба має добро­якісний пере­біг і закінчується самовилікува­н­ням за декілька днів. Для виявле­н­ня РНК-вірусу в калі та блювотин­ні використовують полімеразну ланцюгову реакцію, електрон­ну та імуно­електрон­ну мікро­скопію за допомогою моноклональних антитіл. Для лікува­н­ня за­стосовують дезінтоксикаційні та регідратаційні водно-сольові роз­чини, ентеросорбенти, пробіо­тики, антисекреторні препарати. З профі­лактичною метою проводять загальний комплекс санітарно-гіг­гієнічних і протиепідемічних заходів щодо інфекційних діарей, спрямованих насамперед на забезпече­н­ня населе­н­ня водою і продуктами харчува­н­ня гарантованої якості. Триває робота зі створе­н­ня вакцини.

Див. також Коронавірусна інфекція.

Завантажити статтю