Нормандський формат на вищому рівні з мирного врегулювання на Донбасі — Енциклопедія Сучасної України

Нормандський формат на вищому рівні з мирного врегулювання на Донбасі

НОРМА́НДСЬКИЙ ФОРМА́Т НА ВИ́ЩОМУ РІ́ВНІ З МИ́РНОГО ВРЕГУЛЮВА́ННЯ НА ДОНБА́СІ – зустрічі у чотиристоронньому форматі (Україна, Німеччина, Франція, РФ), на яких обговорюють питання щодо російської збройної агресії проти України. Назву формат отримав від місця першого зібрання глав цих 4-х держав, що відбулося 6 червня 2014 у м-ку Бенувіль (регіон Нормандія, Франція) у рамках відзначення 70-річчя операції «Оверлорд» та відкриття т. зв. другого фронту 2-ї світ. вій­ни. 9–10 грудня 2019 вперше від 2016 проведено черг. 6-й саміт у «норманд. форматі» за участі Президентів України, Франції та РФ В. Зеленського, Е. Макрона і В. Путіна та Канцлера Німеччини А.-Д. Меркель. Загалом переговори тривали бл. 5-ти з половиною год. й містили двосторонню зустріч В. Зеленського та В. Путіна, першу з часу обрання 2019 нового Президента України. На спіл. прес-конференції «норманд. четвірка» розповіла про досягнуті домовленості, гол. із яких стало ухвалене Комюніке за підсумками перемовин. У документі закріплено прихильність сторін до виконання досягнутих Мінських угод з врегулювання конфлікту на Сході України; наголошено на необхідності повного припинення вогню на лінії зіткнення у зоні зброй. протистояння вже до кін. 2019 і продовження розведення сил у 3-х нових пунктах Донбасу із завершенням його до кін. березня 2020; заплановано обмін полоненими за формулою «всіх на всіх» до кін. 2019. Водночас сторони виступили за імплементацію в Конституцію України т. зв. формули Штайн­маєра (названа за прізвищем колиш. очільника МЗС і нинішнього Президента Німеччини, який її запропонував) із мирного врегулювання на Донбасі та узгодження всіх правових аспектів особл. статусу Донбасу з метою забезпечення його функціонування на постій. основі. Крім цього, вирішено розширити мандат Місії ОБСЄ для того, щоб вона мог­ла щоденно цілодобово відстежувати режим припинення вогню, та надати Червоному хресту й ін. міжнар. орг-ціям повного доступу до всіх затриманих осіб на Донбасі. Проте на саміті у Парижі лідери «норманд. четвірки» все ж таки не спромоглися остаточно домовитися про кінцеві шляхи врегулювання зброй. конфлікту. Так, Президенти України та РФ висловили протилежні позиції з приводу формату закріплення у Конституції України особл. статусу для невизнаних самопроголошених респ. у складі єдиної України. Окрім того, у підсумк. документі відсутня вимога розведення сил конфліктуючих сторін по всій лінії розмежування, без якого неможливе повне припинення вогню. У ході підсумк. прес-конференції у Парижі лідери України, Франції, Німеччини та РФ підкреслили спільне прагнення до створення стійкої та всеохоплюючої арх-ри довіри і безпеки у Європі та відзначили важливість врегулювання кризи на Донбасі шляхом повної реалізації режиму припинення вогню, підкріпленого вжиттям для цього всіх необхід. заходів з підтримання миру. Домовленість про розведення сил і засобів сторін, що протистоять одна одній, по всій лінії їхнього зіткнення вміщено у Мінських угодах. Спроби України домогтися стійкого «режиму тиші» у зоні бойових дій з оголошенням безстрок. пере­мир'я неодноразово були порушені, що послідовно фіксували спостерігачі ОБСЄ. Одне з ключових безпекових питань на саміті у Парижі знайшло лише частк. вирішення. Учасники зустрічі погодилися сприяти Тристорон. контакт. групі з врегулювання ситуації на Сході України у тому, щоб її представники домовилися про подальше розведення сил на додатк. ділянках лінії протистояння. Втім, які це будуть ділянки, не уточнено. Ключове політ. питання щодо шляхів надання на постій. основі передбаченого Мінськими угодами особл. статусу для Окремих р-нів Донец. і Луган. обл. (ОРДЛО) також не знайшло свого повного вирішення. В. Зеленський наголосив, що укр. сторона ніколи не піде на зміну Конституції України з метою її федералізації. Водночас укр. сторона погодилася до кін. 2019 у черг. раз продовжити на наступ. 2020 схвалений 2014 Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей», що повинен набути чинності на постій. основі лише після проведення в ОРДЛО місц. виборів, якщо ОБСЄ визнає їх вільними і чесними. При цьому укр. сторона наполягає на тому, щоб спочатку влада України відновила контроль над ділянкою держ. кордону з РФ у р-ні ОРДЛО. Президента України опосередковано підтримала Канцлер Німеччини А.-Д. Меркель, яка висловилася за уточнення Мінсь­ких угод, досягнутих за підсумками зустрічі у «норманд. форматі» 11–12 лютого 2015 в Мінську. Проте В. Путін категорично відкинув такий підхід, наполягаючи, що у Мінських угодах йдеться лише про початок відновлення Україною контролю над своїм кордоном, починаючи з наступ. дня після проведення голосування на місц. виборах в ОРДЛО. При цьому В. Зеленський окремо підкреслив, що проведення таких виборів можливе лише за укр. законами і стандартами ОБСЄ. Домовлятися про те, як саме слід просуватися подальшим шляхом мирного врегулювання, Україні й надалі доведеться у «норманд. форматі» (цей майданчик передбачає зустрічі не лише кер. 4-х держав, а й їхніх пом. і глав зовн.-політ. відомств) та у Тристорон. контакт. групі, де є представники т. зв. ДНР і ЛНР. Безумовне досягнення зустрічі у Парижі – спільна згода про те, що між укр. стороною, з одного боку, та ДНР і ЛНР – з ін., до кін. 2019 відбувся великий обмін утримуваними особами, проте застосувати домовлений принцип «усіх на всіх» так і не вдалося. Наступ. черг. саміт «норманд. четвірки» В. Зеленсь­кий, Е. Макрон, А.-Д. Меркель і В. Путін передбачали провести вже через 4 місяці, але й ця домовленість залишилася нереалізованою.

О. В. Кириченко


Покликання на статтю