Нормандський формат на вищому рівні з мирного врегулювання на Донбасі

НОРМА́НДСЬКИЙ ФОРМА́Т НА ВИ́ЩОМУ РІ́ВНІ З МИ́РНОГО ВРЕГУЛЮВА́­Н­НЯ НА ДОНБА́СІ — зу­стрічі у чотири­сторон­ньому форматі (Україна, Німеч­чина, Франція, РФ), на яких обговорюють пита­н­ня щодо російської збройної агресії проти України. Назву формат отримав від місця першого зі­бра­н­ня глав цих 4-х держав, що від­булося 6 червня 2014 у м-ку Бенувіль (регіон Нормандія, Франція) у рамках від­значе­н­ня 70-річчя операції «Оверлорд» та від­кри­т­тя т. зв. другого фронту 2-ї світової вій­ни. 9–10 грудня 2019 вперше від 2016 проведено черг. 6-й саміт у «норманд. форматі» за участі Президентів України, Франції та РФ В. Зеленського, Е. Макрона і В. Путіна та Канцлера Німеч­чини А.-Д. Меркель. Загалом пере­говори тривали бл. 5-ти з половиною год. й містили дво­сторон­ню зу­стріч В. Зеленського та В. Путіна, першу з часу обра­н­ня 2019 нового Президента України. На спіл. прес-конференції «норманд. четвірка» роз­повіла про досягнуті домовленості, гол. із яких стало ухвалене Комюніке за під­сумками пере­мовин. У документі закріплено прихильність сторін до викона­н­ня досягнутих Мінських угод з врегулюва­н­ня конфлікту на Сході України; наголошено на необхідності повного припине­н­ня вогню на лінії зі­ткне­н­ня у зоні зброй. проти­стоя­н­ня вже до кін. 2019 і продовже­н­ня роз­веде­н­ня сил у 3-х нових пунктах Донбасу із заверше­н­ням його до кін. березня 2020; заплановано обмін полоненими за формулою «всіх на всіх» до кін. 2019. Водночас сторони ви­ступили за імплементацію в Кон­ституцію України т. зв. формули Штайн­маєра (на­звана за прі­звищем колиш. очільника МЗС і нинішнього Президента Німеч­чини, який її за­пропонував) із мирного врегулюва­н­ня на Донбасі та узгодже­н­ня всіх правових аспектів особл. статусу Донбасу з метою забезпече­н­ня його функціонува­н­ня на по­стій. основі. Крім цього, вирішено роз­ширити мандат Місії ОБСЄ для того, щоб вона мог­ла щоден­но цілодобово від­стежувати режим припине­н­ня вогню, та надати Червоному хресту й ін. між­нар. організаціям повного до­ступу до всіх затриманих осіб на Донбасі. Проте на саміті у Парижі лідери «норманд. четвірки» все ж таки не спромоглися остаточно домовитися про кінцеві шляхи врегулюва­н­ня зброй. конфлікту. Так, Президенти України та РФ висловили протилежні позиції з приводу формату закріпле­н­ня у Кон­ституції України особл. статусу для неви­знаних само­проголошених респ. у складі єдиної України. Окрім того, у під­сумк. документі від­сутня вимога роз­веде­н­ня сил конфліктуючих сторін по всій лінії роз­межува­н­ня, без якого неможливе повне припине­н­ня вогню. У ході під­сумк. прес-конференції у Парижі лідери України, Франції, Німеч­чини та РФ під­креслили спільне прагне­н­ня до створе­н­ня стійкої та всеохоплюючої архітектури довіри і без­пеки у Європі та від­значили важливість врегулюва­н­ня кризи на Донбасі шляхом повної реалізації режиму припине­н­ня вогню, під­кріпленого вжи­т­тям для цього всіх необхід. заходів з під­трима­н­ня миру. Домовленість про роз­веде­н­ня сил і засобів сторін, що протистоять одна одній, по всій лінії їхнього зі­ткне­н­ня вміщено у Мінських угодах. Спроби України домогтися стійкого «режиму тиші» у зоні бо­йових дій з оголоше­н­ням без­строк. пере­­мирʼя неодноразово були порушені, що послідовно фіксували спо­стерігачі ОБСЄ. Одне з ключових без­пекових питань на саміті у Парижі зна­йшло лише частк. виріше­н­ня. Учасники зу­стрічі погодилися сприяти Три­сторон. контакт. групі з врегулюва­н­ня ситуації на Сході України у тому, щоб її пред­ставники домовилися про подальше роз­веде­н­ня сил на додатк. ділянках лінії проти­стоя­н­ня. Втім, які це будуть ділянки, не уточнено. Ключове політ. пита­н­ня щодо шляхів на­да­н­ня на по­стій. основі перед­баченого Мінськими угодами особл. статусу для Окремих р-нів Донец. і Луган. обл. (ОРДЛО) також не зна­йшло свого повного виріше­н­ня. В. Зеленський наголосив, що укр. сторона ніколи не піде на зміну Кон­ституції України з метою її федералізації. Водночас укр. сторона погодилася до кін. 2019 у черг. раз продовжити на на­ступ. 2020 схвалений 2014 Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядува­н­ня в окремих ра­йонах Донецької і Луганської областей», що повинен набути чин­ності на по­стій. основі лише після проведе­н­ня в ОРДЛО місц. виборів, якщо ОБСЄ ви­знає їх вільними і чесними. При цьому укр. сторона наполягає на тому, щоб спочатку влада України від­новила контроль над ділянкою держ. кордону з РФ у р-ні ОРДЛО. Президента України опосередковано під­тримала Канцлер Німеч­чини А.-Д. Меркель, яка висловилася за уточне­н­ня Мінсь­ких угод, досягнутих за під­сумками зу­стрічі у «норманд. форматі» 11–12 лютого 2015 в Мінську. Проте В. Путін категорично від­кинув такий під­хід, наполягаючи, що у Мінських угодах йдеться лише про початок від­новле­н­ня Україною контролю над своїм кордоном, починаючи з на­ступ. дня після проведе­н­ня голосува­н­ня на місц. виборах в ОРДЛО. При цьому В. Зеленський окремо під­креслив, що проведе­н­ня таких виборів можливе лише за укр. законами і стандартами ОБСЄ. Домовлятися про те, як саме слід просуватися подальшим шляхом мирного врегулюва­н­ня, Україні й надалі доведеться у «норманд. форматі» (цей май­данчик перед­бачає зу­стрічі не лише кер. 4-х держав, а й їхніх пом. і глав зовн.-політ. ві­домств) та у Три­сторон. контакт. групі, де є пред­ставники т. зв. ДНР і ЛНР. Без­умовне досягне­н­ня зу­стрічі у Парижі — спільна згода про те, що між укр. стороною, з одного боку, та ДНР і ЛНР — з ін., до кін. 2019 від­бувся великий обмін утримуваними особами, проте за­стосувати домовлений принцип «усіх на всіх» так і не вдалося. На­ступ. черг. саміт «норманд. четвірки» В. Зеленсь­кий, Е. Макрон, А.-Д. Меркель і В. Путін перед­бачали провести вже через 4 місяці, але й ця домовленість залишилася нереалізованою.

Завантажити статтю