Ніка-Центр — Енциклопедія Сучасної України

Ніка-Центр

«НІ́КА-ЦЕНТР» – приватне видавництво. Засн. 1992 у Києві випускниками Укр. полігр. ін-ту (Львів) О. Гашенко й М. Вакуленком. Спочатку спеціалізувалося на виданні зарубіж. худож. літ-ри: у серії «700» (1993–2007) видрукувано понад 50 книг, зокрема твори Г. Гессе, Ґ. Майрінка, Ф. Дюрренматта, У. Еко, Е. Йонеско, Р. Мерля, М. Піка, Г. Лавкрафта, Е. Берроуза, С. Беккета тощо. Іл. до багатьох із них створювали художники В. Єрко та В. Сердюков. Від 1993 публікували також детективи, наук., навч. та довідк. видання, від 1996 – езотеричну літ-ру (кн. «Третье открытие Силы» та «Йога Восьми кругов» А. Сідерського, «Слияние с Шивой» С. Субрамуніясвамі, а також О. Світко, Г. Шнейдермана), від 1998 – переклади праць із філософії, психології, історії, соціології, культурології (серед авторів – психологи М. Воронов, В. Тараненко, С. Ройз). Упродовж 2002–15 вид-во здійснювало переклад і друк 12-ти томів кн. «Сумма теологии» Т. Аквінського. Опубліковано чимало книг з екол. тематики («Клімат Києва», «Водний фонд України», «Стихійні метеорологічні явища на території України» тощо), від 2000 завдяки співпраці з Міжнар. фондом «Відродження» перекладено й видано низку книг із царини світ. гуманітаристики, серед яких – «Галактика Ґутенберґа» М. Мак-Люена (2001, 2015), «Піднесення Заходу» В. Мак-Ніла (2002, 2011). Відтоді 90 % вид. друкують укр. мовою. Започатковано 3 осн. серії: «Зміна парадигми» – «Простори спогаду» А. Ассман (2012), «Ментальні кордони в Європі без кордонів» Д. Вояковського (2012) тощо; «VIAE HUMANAE» / «Шляхи людства» – «Зброя, мікроби і харч» Дж. Даймонда (2009), «Сміття і люди» Т. Еріксена (2016), «Забуті історії міст» А. Турунена (2018) та ін.; «Ідеї та історії» – «Європа та її болісні минувшини» Ж. Мінка та Л. Неймайєр (2009), «Історія Чорного моря» Ч. Кінґа (2011) тощо. У доробку вид-ва – 2-томна «Економічна історія України» (2011), 6-томна «Історія Державної служби в Україні» (2009), кн. «25 років незалежності. Нариси творення нації та держави» (2016); резонансним стало вид. «Перший олігарх. Михайло Іванович Терещенко» М. Терещенка (2012–19). Від 2014 у співроб-ві з «Вид-вом Анетти Антоненко» видрукувано значну кількість переклад. літ-ри нон-фікшн – «ЇСТИ. Потреба, бажання, одержимість» П. Россі (2018), «Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв» А. Турунена (2019) тощо; серію «Princeps–Natio–Tem­pus» / «Лідер–Нація–Час» – «Ататюрк. Біографія мислителя» М. Ганіоглу (2018), «Партійний “націоналіст”. Парадокси Петра Шелеста» Ю. Шаповала (2020), а також вид. М. Пастуро «Кольори наших споминів» (2020), Ш. Гарріс «ВІЙН@: битви в кіберпросторі» (2019), І. Ортайли «Османи на трьох континентах» (2019). Остан. роками «Н.-ц.» видає 15–25 книжок у рік, заг. кількість – понад 1 тис. назв (2020). Дир. – В. Самойленко (від 1993).

О. В. Гашенко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. В. Гашенко . Ніка-Центр // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74145 (дата звернення: 17.09.2021)