Нікітін Володимир Миколайович

НІКІ́ТІН Володимир Миколайович (25. 07(07. 08). 1907, м. Архангельськ, Росія – 06. 01. 1993, Хар­кiв) – фiзiолог, бiохiмiк. Д-р біол. н. (1939), проф. (1939), акад. АНУ (1967). Засл. діяч н. УРСР (1955). Держ. премiя УРСР у галузі н. і т. (1984). Премія iм. О. Богомольця АН УРСР (1974). Держ. нагороди СРСР. Закiн. Харкiв. ІНО (1929), де відтоді й працював (згодом ун-т): від 1943 – проф., від 1953 – зав. каф. фiзiологiї людини та тварин, водночас 1953–88 – дир. НДI бiологiї, від 1988 – проф.-консультант. За сумісн. від 1934 – у Харкiв. зоотех. iн-ті: 1943–53 – зав. каф. фiзiологiї с.-г. тварин. Продовжив розвиток хар­кiв. наук. школи вiкової фiзiологiї, бiохiмiї та бiофiзики, засн. О. Нагорним. Розробив концепцiю про провiдну роль песимальної струк­туризацiї хроматину, що призводить до вiкових змiн синтезу бiл­кiв та дисгармонiї ендокрин. про­цесiв в органiзмi. Вивчив проблему онто- та фiлогенезу колаген. структур. Голова Харкiв. вiд­дiл. Укр. т-ва фiзiологiв (1953–89).

Пр.: Анабіоза. Х., 1933; Анатомiя та фiзiологiя сільськогосподарських тварин. Х., 1934 (спів­авт.); Проблема вiта­мi­нiв та їх значення в пiдвищеннi продук­тивностi сільськогосподарських тварин. К.; П., 1937; К физиологии сычужного пищеварения у жвачных. Х., 1940; Гематологический атлас сельскохозяй­ствен­ных и лабораторных животных. Мос­ква, 1956; І. І. Мечников і проблема довголіття. К., 1968; Основы геронтологии. Москва, 1969; Возрастная физиология. Ленинград, 1975; Возрастная и эволю­ционная биохимия коллагеновых структур. К., 1977 (спів­авт.); Руководство по геронтологии. Москва, 1978 (спів­авт.); Биология старения. Ленинград, 1982 (спів­авт.).

Лiт.: Махинько В. И., Швалб М. Г. Вла­димир Николаевич Никитин: Биобиблио­графия ученых УССР. К., 1982; Новико­ва А. И., Мартыненко В. В., Бондарен­ко В. А. Памяти академика Владимира Николаевича Никитина (1907–1993) // Вісн. Харків. ун-ту. Сер. Біологія. 2007. Вип. 6.

О. С. Журавльова