Клембівка

КЛЕМБІ́ВКА — село Ямпільського ра­йону Він­ницької області; осередок вишива­н­ня та килимарства. Роз­ташоване на річці Русава (ліва притока Дніпра), за 20 км від ра­йон­ного центру, 35 км від залізничної станції Вапнярка та 137 км від Він­ниці. Площа — 8,33 км². Населе­н­ня — 3842 особи (2001), пере­важно українці. По­близу села проходить автотраса Київ–Він­ниця. Засноване 1700 року. Певний час село належало польським магнатам Потоцьким. Після 3-го поділу Польщі 1795 року ві­ді­йшло до Російської імперії. У 19 — на початку 20 столі­т­тя входило до Ямпільського повіту Подільської губернії. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жителі за­знали сталінських ре­пресій. У липні 1941 року село окупували німецько-румунські війська, у березні 1944 року звільнили радянські війська. На околицях Клембівки виявлено городище та курган­ний могильник часів Київської Русі. Найбільший роз­квіт мистецтва припав на 1880–90-і роки. Стрімкий роз­виток роз­почався 1870 року, коли Т. Маньківська заснувала фабрику художніх виробів «Жіноча праця» (1914–23 — артіль «Наша польза»), яка 1974 року уві­йшла до складу фабрики художніх виробів «Він­ничанка»; на початку 1930-х років діяло 25 філій. Чоловічі та жіночі сорочки, рушники, скатертини, серветки, портьєри вишивали шовком, золотими та срібними нитками; за радянських часів — на батисті, крепдешині, маркізеті, льоні, що зумовило пере­хід від великомас­штабного до мініатюрного орнаменту із зображе­н­ням рослин, квітів, тварин і людей. Основні техніки — низь, качалкова гладь, касафер, лиштва, штапівка, верхоплут, мережки, вирізува­н­ня; шви — шабак, зерновий вивід, соловʼїні вічка. Продукцію продавали на ярмарках у Києві, Санкт-Петербурзі, Москві, Варшаві, Парижі. Роботи екс­понували на всесоюзних, всеукраїнських, між­народних ви­ставках. Золота медаль між­народної ви­ставки у Ляйпцигу (1968). Серед кращих майстрів — П. Березовська, М. Калетник, Г. Козак, Килина та Марія Коржуки, П. Кубряк, Г. Кукіль, Г. Лялька, О. Мельник, Т. Милимко, О. Мундир, П. Титаренко, О. Царюк, К. Шинкар. До кінця 1980-х років працювала майстерня з виготовле­н­ня ткацьких виробів, де ткали килими з горизонтальною композицією та ритмічно по­вторюваними рослин­ними мотивами. У Клембівці від 2009 року проводять обласний фестиваль «Мамину сорочку пригорну до серця». Діють середня та музична школи, дитячий садок, дільнична лікарня, Будинок культури, церква. Встановлено памʼятник льотчикам, які загинули під час 2-ї світової війни. У селі народилися митці Т. Дєдова, П. Кравчик, В. Крижанівський та В. Наконечний, економіст Г. Калетнік.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю