ОЛСУ́ФʼЄВ Микола Григорович (27. 01(09. 02). 1905, с. Марковичі, нині Володимир-Волин. р-ну Волин. обл. — 18. 09. 1988, Мос­ква) — ентомолог, паразитолог, епідеміолог. Доктор біо­логічних наук (1939), професор (1941), член-кореспондент АМН СРСР (1957). Золота медаль ім. Є. Па­вловського АН СРСР (1978). Закін. Ленінгр. ін­ститут приклад. зоології та фітопатології (нині С.-Пе­тер­бург, 1930). Від­тоді працював у ВНДІ захисту рослин (Ленін­град); 1934–41 — у Всесоюз. ін­ституті екс­перим. медицини; 1941–46 служив у Середньоазій. і Турке­стан. військ. округах; 1946–88 — зав. лаб. туляремії Ін­ституту епідеміології та мікробіо­логії АМН СРСР (обидва — Мос­ква). Наукові дослідже­н­ня: природні вогнища транс­місив. хвороб, зокрема туляремії, систематика і фауністика ґедзів. Описав 2 нові роди та бл. 40 видів ґедзів. Детально ви­вчив іксодові кліщі як пере­носників збудника туляремії. Заклав теор. і практ. основи зниже­н­ня захворюваності туляремією.