Полянський Юрiй Іванович

Визначення і загальна характеристика

ПОЛЯ́НСЬКИЙ Юрiй Іванович (06. 03. 1892, с. Жовтанцi Жовківського пов., нині Львівського р-ну Львiвської обл. — 19. 07. 1975, Буенос-Айрес) — географ, геоморфолог, геолог, археолог. Доктор географії (1928), професор (1930), академік АН Арґентини (1956). Дійсний член НТШ (1927). Навчався у Віденському університеті, закінчив Львiвський університет (1918). Під час 1-ї свiтової вiйни служив поручником гарматного полку в австрійській армiї. Брав активну участь у Визвольних змаганнях 1917–21, зокрема за встановлення ЗУНР, був старшиною УГА і одним із організаторів УВО. 1921–37 учителював у Першій академічній гімназії, водночас 1921–23 був професором Українського таємного університету, 1933–37 — Греко-католицької богословської академії у Львові. Від 1928 — директор Природознавчого музею НТШ. 1937–39 виконував обов’язки інспектора середніх шкіл. 1939–41 — завідувач кафедри географії Львівського університету. Під час німецької окупації Львова від червня до вересня 1941 був головою Тимчасової управи. 1941–45 — член Українського центрального комітету під керівництвом В. Кубiйовича. 1943 виїхав до Кракова (Польща), згодом до Відня (очолив представництво Українського центрального комітету). 1945–47 — професор Українського вільного університету в Німеччині (Мюнхен). Від 1947 — в Арґентині, де працював у Державному геологічному інституті, від 1956 був професором Державного університету в Буенос-Айресі. Досліджував проблеми геоморфологiї, четвертинної геологiї та археологiї Подiлля, басейну Днiстра та Західного Полiсся, в еміграції — геологiю, геоморфологiю та неотектонiку Арґентини. Вперше стратиграфічно розчленував товщу лесів на 3 різновікові горизонти, пов’язав їх утворення з еволюцією рельєфу (насамперед зледенінням та формуванням терас), тектонічними рухами. Реконструював палеогеографічні умови (клімат, фауна і флора плейстоцену), характер рельєфу та екзогенних процесів. В басейні Дністра відкрив понад 70 палеолітичних стоянок, зокрема мустьєрські та верхньопалеолітичні стратифіковані. Обґрунтував класифікацію поселень палеолітичної людини, знайшов залишки кроманьйонця біля с. Валява Перемиського пов. (нині Польща). Вивчав геологічну будову Західного Полісся, склав геологічну карту цього регіону. В Арґентині проводив дослідження в пустелі Мендоза, інших районах Анд, розробляв проблеми геологічної будови, стратиграфії, блокових рухів, генезис рельєфу. Брав участь у пiдготовцi Енциклопедiї українознавства.

Завантажити статтю