КОВА́ЛЬ Григорій Микола­йович (26. 05. 1946, с. Конюхи Козів. р-ну Терноп. обл. — 15. 10. 2003, Київ, похов. у с. Копачів Обухів. р-ну Київ. обл.) — радіобіо­лог, еколог. Доктор біо­логічних наук (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Закін. Київський університет (1972). Від­тоді працював у Київ. рентґенорадіол. та онкол. ін­ституті (нині Нац. ін­ститут раку); 1984–96 — завідувач від­ділу радіац. без­пеки, кер. центру екол. про­блем атом. енергетики Ін­ституту ядер. дослідж. НАНУ; 1996–2001 — в Апараті Ради нац. без­пеки і оборони України; від 2001 — завідувач від­ділу наук.-технол. без­пеки, заст. дир. з наукової роботи Укр. ін­ституту дослідж. навколиш. середовища і ресурсів при Раді (усі — Київ). Гол. ред. «Бюлетеня екологічного стану зони від­чуже­н­ня та зони без­умовного (обовʼязкового) від­селе­н­ня» (від 2002). Ви­вчав вплив іонізуючого ви­промінюва­н­ня на живі організми, пита­н­ня радіац. та техноген­но-екол. без­пеки, захисту насел. від наслідків аварії на ЧАЕС, здійснював радіоекол. і радіобіол. дослідж. зони від­чуже­н­ня.