Канн-Новикова Єлизавета Ісаківна — Енциклопедія Сучасної України

Канн-Новикова Єлизавета Ісаківна

КАНН-НО́ВИКОВА Єлизавета Ісаківна (24. 09(07. 10). 1902, Київ – 06. 10. 1975, Москва) – музикознавець. Навч. на філол. ф-ті Київ. ун-ту (1920–24), закін. Муз. технікум ім. Гнесіних у Москві (1930). Відтоді – на твор. роботі. Авторка низки публікацій муз. та епістоляр. спадщини М. Глінки, Є. Линьової, В. Кашперова, М. Огарьова, Б. Асаф’єва.

Пр.: М. Ю. Лермонтов и музыка. 1939; М. И. Глинка: Новые мат. и док. 1950–55. Вып. 1–3; Собирательница русских народных песен Евгения Линева. 1952; Рассказы о песнях (Среди долины ровныя…). 1963; Маленькая повесть о Михаиле Глинке (Рассказы о музыке для школьников). 1964; 1968; Вы жертвою пали в борьбе роковой. 1968; Хочу правды! (о А. С. Даргомыжском). 1971 (усі – Москва).

М. Г. Лабінський

Статтю оновлено: 2012

Покликання на статтю
М. Г. Лабінський . Канн-Новикова Єлизавета Ісаківна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=9339 (дата звернення: 04.08.2021)