Карпенко Фросина Андріївна
КАРПЕ́НКО Фросина Андріївна (30. 05(12. 06). 1905, с. Хороше, нині Петропавлів. р-ну Дніпроп. обл. — 10. 02. 1992, там само) — письменниця, фольклористка. Член СПУ (1956). Грамоти навч. самотужки. Наймитувала, працювала у колгоспі рідного села. Вірші писала з 12-ти р. Почала друкуватися від 1939. Авторка зб. поезії «Розцвітає Україна» (К., 1950; Х., 1953; рос. перекл. — Москва, 1958), «Посадив я деревце» (1959), «Пісні мої, думки мої…» (1960; обидві — Дніпропетровськ), «Прощання з літом: Вибране» (1975), «Степова книга» (1989; обидві — Київ), гуморесок «Чи й у вас таке бува?» (1964), оповідань «Хорошанські бувальщини: Оповідки старожилів» (1968; обидві — Дніпропетровськ), повісті «Гомін степу» (1986). Писала під впливом нар. творчості. У поезіях оспівувала трудові звитяги земляків, нове соціаліст. життя села. У гуморесках висміювала заздрість, скупість, чванливість тощо. Зібрані нею фольклорні матеріали увійшли до зб. «Українські народні думи та історичні пісні» (К., 1955). В «Антології прози Придніпров’я» (2005) опубл. оповідання К. «Діалог Архипівни і Михайлівни», в антології літ-ри для дітей та юнацтва «Сяєво Жар-Птиці» (2009; обидві — Дніпропетровськ) — веснянки.
Рекомендована література
- Ребро П. Народна поетеса // КіЖ. 1965, 17 жовт.;
- Ясень М. Фросині Карпенко — 75 // ЛУ. 1980, 17 черв.