КАРПЕ́НКО Фросина Андріївна (30. 05(12. 06). 1905, с. Хороше, нині Петропавлів. р-ну Дні­проп. обл. — 10. 02. 1992, там само) — письмен­ниця, фольклористка. Член СПУ (1956). Грамоти навч. самотужки. Наймитувала, працювала у колго­спі рідного села. Вірші писала з 12-ти р. Почала друкуватися від 1939. Авторка зб. поезії «Роз­цвітає Україна» (К., 1950; Х., 1953; рос. перекл. — Москва, 1958), «Посадив я деревце» (1959), «Пісні мої, думки мої…» (1960; обидві — Дні­пропетровськ), «Проща­н­ня з літом: Ви­бране» (1975), «Степова книга» (1989; обидві — Київ), гуморесок «Чи й у вас таке бува?» (1964), оповідань «Хорошанські бувальщини: Оповід­ки старожилів» (1968; обидві — Дні­пропетровськ), повісті «Гомін степу» (1986). Писала під впливом нар. творчості. У поезіях оспівувала трудові звитяги земляків, нове соціаліст. життя села. У гуморесках висміювала заздрість, скупість, чванливість тощо. Зі­брані нею фольклорні матеріали уві­йшли до зб. «Українські народні думи та історичні пісні» (К., 1955). В «Антології прози Придні­провʼя» (2005) опубл. оповіда­н­ня К. «Діалог Архипівни і Михайлівни», в антології літ-ри для дітей та юнацтва «Сяєво Жар-Птиці» (2009; обидві — Дні­пропетровськ) — веснянки.