Карпіловська Євгенія Анатоліївна

Визначення і загальна характеристика

КАРПІЛО́ВСЬКА Євгенія Анатоліївна (12. 05. 1957, м. Карл-Маркс-Штадт, нині Гемніц, Німеччина) — мовознавець. Доктор філологічних наук (2000), професор (2006). Закінчила Київський університет (1979). Відтоді працювала в Інституті мовознавства НАНУ (Київ): 1992–97 — учений секретар, від 2000 — провідний науковий співробітник, від 2005 — завідувач відділу структурно-математичної лінгвістики, який від 2011 перебуває у складі Інституту української мови НАНУ (Київ; нині відділ лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики). Наукові дослідження: морфеміка, словотвір, лексикологія, лексикографія, структурна, математична та прикладна лінгвістика. Ініціювала формування комп’ютерного морфемно-словотвірного фонду української мови. Співавторка навчальних посібників «Изучаем украинский язык. Элементарная грамматика» (К., 1991; 1992; 1996; Москва, 2004), «Изучаем украинский язык: Расширенный курс» (К., 1993; 1996), «Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови» (К., 1998); авторка посібників «Вступ до комп’ютерної лінгвістики» (Д., 2003), «Вступ до прикладної лінгвістики: Комп’ютерна лінгвістика» (Д., 2006). Брала участь в укладанні хрестоматії «Українська література XI–XVIII ст.» (Чц., 1997), «Оберненого частотного словника сучасної української художньої прози», «Словника афіксальних морфем української мови» (обидва — 1998), «Шкільного словотвірного словника сучасної української мови» (2005), ідеографічного словника нової лексики «Активні ресурси сучасної української номінації» (2013), уклала «Кореневий гніздовий словник української мови» (2002; усі — Київ). Член редколегії та одна з авторів енциклопедії «Українська мова» (К., 2000; 2004; 2007), одна з авторів «Encyclopedia of Slavic Languages and Linguistics Online» та низки статей в ЕСУ.

Завантажити статтю