Карст

КАРСТ — геохімічні процеси, що роз­виваються в усіх роз­чин­них природними водами гірських породах. Такими породами є: вапняки, доломіти і пере­хідні між ними різновиди карбонатних порід, крейда, іноді крейдоподібний мергель, мармури, а також гіпс, ангідрит, камʼяна сіль, калійні, калійно-магнієві та інші соляні породи.

В основі виникне­н­ня К. — хімічний процес роз­чине­н­ня гірських порід і геологічний процес вилуговува­н­ня, тобто роз­чине­н­ня з винесе­н­ням роз­чиненої речовини. Термін походить від ав­стрійської назви вапнякового плато Карст (Karst) на пів­ден­ному заході Словенії (має продовже­н­ня на пів­нічний схід Італії). Там карстові явища типово виражені, і ви­вчати їх почали давно. У Словенії, Чехії та Словач­чині плато має назву Крас (Kras), від­повід­но такі явища в цих країнах називають «крас» («краж», «краш»). Унаслідок цих процесів утворилися різні карстові форми рельєфу — поверх­неві (карри, жолоби і рови, лійки, блюдця і западини, улоговини, порожнини, останці) та під­земні (колодязі, шахти, прірви, печери).

За морфолого-генетичною класифікацією виділяють такі типи К.:

• похований, або викопний;
• броньований;
• вкритий;
• задернований;
• напів­задернований і частково задернований;
• голий;
• останцевий тропічний;
• такий, що роз­вивається в умовах вічної мерзлоти;
• морський.

К. досить поширений на поверх­ні Землі та у приповерх­невій зоні земної кори. У межах материків оголені та поховані карбонатні породи, що карстуються, за­ймають від 16 до 40 млн км², гіпси й ангідрити — бл. 7 млн км², камʼяна сіль — до 4 млн км². З палеокарстом повʼязане формува­н­ня родовищ нафти і газу, рідкісних металів, бокситів, золота, алмазів, заліза, свинцю, цинку, міді, фосфоритів, бариту, мармур. оніксу, лікувальних сірководневих вод та ін. Карстові процеси ускладнюють промислове і цивільне будівництво, спорудже­н­ня ГЕС, АЕС, водо­ймищ, видобува­н­ня корисних копалин та ін. У ра­йонах роз­витку К. за­стосовують різні способи протикарстової меліорації: регулюва­н­ня поверх­невого і під­земного стоку; тампонува­н­ня карстових порожнин; спеціальні при­строї і споруди. Будівництво і господарське освоє­н­ня закарстованих територій потребує проведе­н­ня комплекс. інж.-геологічних, гідрогеологічних, геофізичних, геохімічних досліджень.

Карстові утворе­н­ня мають важливе значе­н­ня для штучного поповне­н­ня під­земних вод для потреб водопо­стача­н­ня, карстові порожнини використовують для під­земних сховищ, вилуче­н­ня корисних хімічних речовин, обладнують як обʼєкти туризму. В Україні карстові процеси роз­виваються на 60 % території. К. поширений у Кримських горах, Карпатах, на Поділ­лі, Донбасі.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю