Картвелішвілі Лаврентій Йосипович
КАРТВЕЛІШВІ́ЛІ Лаврентій Йосипович (16(28). 04. 1890, с. Іанеті, за ін. даними — м. Самтредіа, нині Грузія — 22. 08. 1938, Москва) — партійний діяч. У рев. русі від 1905, у 1910 вступив до РСДРП(б). Навч. у Київ. комерц. інституті (1911–14). У 1915–16 вів рев. агітацію в м. Саратов (Росія), за що заарешт. і відправлений на заслання. Після Лютн. революції 1917 повернувся до Києва, став чл. Київ. комітету РСДРП(б), Всеукр. парт. тимчас. комітету. 1918 — на підпіл. роботі в Одесі; 1919–20 — секр. Одес. губерн. комітету КП(б)У, чл. реввійськради Пд. групи військ 12-ї армії; 1921–23 — секр. Київ. губерн. комітету КП(б)У; 1923–26 — секр. ЦК КП(б) Грузії, 2-й секр. Закавказ. крайового комітету ВКП(б); 1927–28 — голова РНК Грузії; 1929–30 — нач. політупр. Укр. військ. округу, 2-й секр. ЦК КП(б)У; 1931–33 — секр. Закавказ., 2-й секр. Зх.-Сибір., 1933–36 — секр. Далекосх. крайових комітетів ВКП(б); 1936–37 — секр. Крим. обкому ВКП(б). У червні 1937 виключений із партії, у липні того ж року заарешт., 22 серпня 1938 за звинуваченнями у троцькізмі, шпигунстві на користь іноз. держав й участі у антирад. змові засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956. У Києві його ім’ям названо вулицю.
Рекомендована література
- Нагорна Л. П. Лаврентій Йосипович Картвелішвілі. К., 1976.
Завантажити статтю
Людина 
.jpg)
