Касперівці I
КА́СПЕРІВЦІ І — поселення трипільської культури. Виявив 1927 Ю. Полянський на мисоподіб. підвищенні першої надзаплав. тераси правого берега р. Серет побл. с. Касперівці (нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл.). Тут також здійснювали археол. розвідки Олег Ольжич (1928), І. Свєшников і Г. Кос (1967), Ю. Малєєв (1993). Зібрано колекцію кераміки та крем’яні знаряддя. Матеріали зберігаються у Львів. істор. і Терноп. краєзнав. музеях. У 1970-х рр. Ю. Захарук виокремив касперів. тип пам’яток трипіл. культури. Поселення цього типу невеликі, розташ. на укріплених мисах, житла наземні та заглиблені. Керам. комплекс складається переважно з нерозпис. (90 %) і розпис. посуду, найчастіше прикрашеного шнуровим орнаментом й відбитками штампа. За походженням пам’ятки касперів. типу генетично пов’язані з жванец., помітно відрізняються від кошиловец. і за багатьма ознаками — від більш ранніх пам’яток вихватин. і усатів. типів. Про те, що ці відмінності (як правило, у кухон. посуді) мають не локал., а хронол. характер свідчить наявність у Серед. Подністров’ї розташ. поруч пам’яток касперів. і вихватин. типів. Абсолют. датою пам’яток касперів. типу, ймовірно, є остання чв. 3 тис. до н. е. За ознаками кераміки до цього типу належать поселення К. І, Кошилівці, Устя ІІ, Більче-Золоте І, VIII, Вертеба ІІІ (верхній шар), Лисичники І, VIII, Торське, Ворвулинці І, Іване-Золоте І. Насел. касперів. типу зазнавало певного тиску з боку ін., в етніч. відношенні, племен; посилилися дезінтеграц. процеси розвитку трипіл. культури, які відобразилися у всіх сферах життя. Напр., при виборі місць для поселення визначал. роль почали відігравати фактори, що гарантували безпеку життя, тому їх зводили на високих річк. терасах, мисоподіб. виступах та останцях.
Рекомендована література
- Полянський Ю. Нові археологічні знахідки з Галичини // Зап. НТШ. 1928. Т. 149;
- Кандиба О. Досліди на Галицькому Поділлі в роках 1928 та 1929 // Там само. 1937. Т. 154;
- Захарук Ю. Пам’ятки касперівського типу // Археологія Укр. РСР. Т. 1. К., 1971;
- Сохацький М. Археологічні розкопки в печері Вертеба біля села Більче-Золоте в 1996–1998 роках // Археологія Тернопільщини. Т., 2003.
Завантажити статтю
