КА́СПЕРІВЦІ І — поселе­н­ня трипільської культури. Виявив 1927 Ю. Полянський на мисоподіб. під­вищен­ні першої надзаплав. тераси правого берега р. Серет побл. с. Касперівці (нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл.). Тут також здійснювали археол. роз­відки Олег Ольжич (1928), І. Свєшников і Г. Кос (1967), Ю. Малєєв (1993). Зі­брано колекцію кераміки та кремʼяні знаря­д­дя. Матеріали зберігаються у Львів. істор. і Терноп. крає­знав. музеях. У 1970-х рр. Ю. Захарук ви­окремив касперів. тип памʼяток трипіл. культури. Поселе­н­ня цього типу невеликі, роз­таш. на укріплених мисах, житла наземні та за­глиблені. Керам. комплекс складається пере­важно з нерозпис. (90 %) і роз­пис. посуду, найчастіше прикрашеного шнуровим орнаментом й від­битками штампа. За походже­н­ням памʼятки касперів. типу генетично повʼязані з жванец., помітно від­різняються від кошиловец. і за багатьма ознаками — від більш ран­ніх памʼяток вихватин. і усатів. типів. Про те, що ці від­мін­ності (як правило, у кухон. посуді) мають не локал., а хронол. характер свідчить наявність у Серед. Подністровʼї роз­таш. поруч памʼяток касперів. і вихватин. типів. Абсолют. датою памʼяток касперів. типу, ймовірно, є оста­н­ня чв. 3 тис. до н. е. За ознаками кераміки до цього типу належать поселе­н­ня К. І, Кошилівці, Устя ІІ, Більче-Золоте І, VIII, Вертеба ІІІ (верх­ній шар), Лисичники І, VIII, Торське, Ворвулинці І, Іване-Золоте І. Насел. касперів. типу за­знавало певного тиску з боку ін., в етніч. від­ношен­ні, племен; посилилися дезінтеграц. процеси роз­витку трипіл. культури, які від­образилися у всіх сферах життя. Напр., при виборі місць для поселе­н­ня ви­значал. роль почали ві­ді­гравати фактори, що гарантували без­пеку життя, тому їх зводили на високих річк. терасах, мисоподіб. ви­ступах та останцях.