Касперівці I
КА́СПЕРІВЦІ І — поселення трипільської культури. Виявив 1927 Ю. Полянський на мисоподіб. підвищенні першої надзаплав. тераси правого берега р. Серет побл. с. Касперівці (нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл.). Тут також здійснювали археол. розвідки Олег Ольжич (1928), І. Свєшников і Г. Кос (1967), Ю. Малєєв (1993). Зібрано колекцію кераміки та кремʼяні знаряддя. Матеріали зберігаються у Львів. істор. і Терноп. краєзнав. музеях. У 1970-х рр. Ю. Захарук виокремив касперів. тип памʼяток трипіл. культури. Поселення цього типу невеликі, розташ. на укріплених мисах, житла наземні та заглиблені. Керам. комплекс складається переважно з нерозпис. (90 %) і розпис. посуду, найчастіше прикрашеного шнуровим орнаментом й відбитками штампа. За походженням памʼятки касперів. типу генетично повʼязані з жванец., помітно відрізняються від кошиловец. і за багатьма ознаками — від більш ранніх памʼяток вихватин. і усатів. типів. Про те, що ці відмінності (як правило, у кухон. посуді) мають не локал., а хронол. характер свідчить наявність у Серед. Подністровʼї розташ. поруч памʼяток касперів. і вихватин. типів. Абсолют. датою памʼяток касперів. типу, ймовірно, є остання чв. 3 тис. до н. е. За ознаками кераміки до цього типу належать поселення К. І, Кошилівці, Устя ІІ, Більче-Золоте І, VIII, Вертеба ІІІ (верхній шар), Лисичники І, VIII, Торське, Ворвулинці І, Іване-Золоте І. Насел. касперів. типу зазнавало певного тиску з боку ін., в етніч. відношенні, племен; посилилися дезінтеграц. процеси розвитку трипіл. культури, які відобразилися у всіх сферах життя. Напр., при виборі місць для поселення визначал. роль почали відігравати фактори, що гарантували безпеку життя, тому їх зводили на високих річк. терасах, мисоподіб. виступах та останцях.