Калабухов Микола Іванович
КАЛА́БУХОВ Микола Іванович (Калабухов Николай Иванович; 01. 08. 1908, станиця Каменська, нині м. Каменськ-Шахтинський Ростов. обл., РФ — 17. 10. 1991, м. Астрахань, РФ) — російський зоолог, еколог. Доктор біологічних наук (1946), професор (1947). Сталінcька премія (1952). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1931), де й працював у лаб. екології Інституту зоології (1931–36); у Ленінгр. університеті (нині С.-Петербург, 1936–40); заст. дир. з наукової роботи Моск. зоопарку (1940–41); у Харків. університеті (1947–51), де організував каф. експерим. екології тварин; у Саратов. протичум. інституті «Мікроб» (1952–73); від 1973 — у Біол.-ґрунт. інституті Далекосх. центру АН СРСР (м. Владивосток, РФ), створив при ньому лаб. експерим. екології. Наукові дослідження у галузях фізіол. екології та мед. зоології. Сформулював принцип збереження енергет. балансу: основою різних адаптив. особливостей живих організмів є одна характеристика — енергет. баланс, підтримання і збереження якого — необхідна умова їхнього функціонування у мінливому середовищі. Багато уваги приділяв вивченню екології гризунів, зокрема питань регуляції їхньої чисельності та зменшення кількості природ. вогнищ небезпеч. трансмісив. хвороб (чума, туляремія, лептоспіроз тощо).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Спячка животных. Москва; Ленинград, 1936; 1946; 1956; Методика экспериментальных исследований по экологии наземных позвоночных. Москва, 1951; Периодические (сезонные и годичные) изменения в организме грызунов, их причины и последствия. Ленинград, 1969; Жизнь зоолога (Полвека изучения млекопитающих и других животных). Москва, 1978; Спячка млекопитающих. Москва, 1985.
Завантажити статтю
Людина 
