КАЛА́БУХОВ Микола Іванович (Калабухов Николай Иванович; 01. 08. 1908, станиця Каменська, нині м. Каменськ-Шахтинський Ростов. обл., РФ — 17. 10. 1991, м. Астрахань, РФ) — російський зоолог, еколог. Доктор біо­логічних наук (1946), професор (1947). Сталінcька премія (1952). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1931), де й працював у лаб. екології Ін­ституту зоології (1931–36); у Ленінгр. університеті (нині С.-Петербург, 1936–40); заст. дир. з наукової роботи Моск. зоопарку (1940–41); у Харків. університеті (1947–51), де організував каф. екс­перим. екології тварин; у Саратов. протичум. ін­ституті «Мікроб» (1952–73); від 1973 — у Біол.-ґрунт. ін­ституті Далекосх. центру АН СРСР (м. Владивосток, РФ), створив при ньому лаб. екс­перим. екології. Наукові дослідже­н­ня у галузях фізіол. екології та мед. зоології. Сформулював принцип збереже­н­ня енергет. балансу: основою різних адаптив. особливостей живих організмів є одна характеристика — енергет. баланс, під­трима­н­ня і збереже­н­ня якого — необхідна умова їхнього функціонува­н­ня у мінливому середовищі. Багато уваги приділяв ви­вчен­ню екології гризунів, зокрема питань регуляції їхньої чисельності та зменше­н­ня кількості природ. вогнищ небезпеч. транс­місив. хвороб (чума, туляремія, лепто­спіроз тощо).