Калакура Ярослав Степанович
Визначення і загальна характеристика
КАЛАКУ́РА Ярослав Степанович (24. 09. 1937, с. Рудники, нині Підгаєц. р-ну Терноп. обл.) — історик. Батько О. Калакури. Доктор історичних наук (1980), професор (1981). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2002). Закін. Чернів. університет (1963). Працював у Івано-Фр. пед. інституті (1964–69); перебував на парт. роботі (1969–72); у 1972–81 — заступник директора з наукової роботи Інституту підвищення кваліфікації викл. сусп. наук, 1981–89 — проректор з навч. роботи і дир. Інституту сусп. наук, 1989–2002 — зав., від 2002 — професор кафедри архівознавства та спец. галузей істор. науки Київ. університету; водночас від 1996 — провідний науковий співробітник Нац. НДІ українознавства; від 2004 — старший науковий співробітник Інституту укр. археографії та джерелознавства НАНУ (обидва — Київ). Досліджує проблеми політ. історії України, історіографії, джерелознавства, архівознавства, археографії та українознавства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Общественные науки в высшей школе. 1980; Историография истории Украинской ССР. 1986; Архівознавство: Підруч. 1998; 2002 (співавтор); Нариси історії архівної справи в Україні. 2002 (співавтор); Історичні засади українознавства. 2007; Українці у світовій цивілізації і культурі. 2008 (співавтор); Спеціальні історичні дисципліни: Навч. посіб. 2009 (співавтор); усі — Київ.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
