КАЛА́ШНИК Павло Григорович (03. 03. 1847, м-ко Хомутець, нині с. Миргородського р-ну Полтавської обл. — 26. 07. 1909, там само) — гончар. Учасник всеросійських ви­ставок — промислово-художньої у Москві (1882), сільськогосподарській у Харкові (1887; обидві — бронзова медаль), ку­старно-промислової у Санкт-Петербурзі (1902). Створював традиційний народний посуд для напоїв у ви­гляді «левів», «баранів», за­стосовуючи ліплений орнамент, гравірува­н­ня, свинцеве випалюва­н­ня й кобальт. Серед творів — глечики, тикви, барила, куманці, свічники, вази (зокрема з 4-ма рельєфними порт­ретами М. Гоголя, виготовлена до 50-річчя з дня смерті письмен­ника, 1901; для під­несе­н­ня хліба й солі, 1895). Окремі роботи зберігаються у Миргородському, Хомутецькому народному, Полтавському крає­знавчому музеях, НМУНДМ, Харківському художньому музеї.