Калашников Вадим Федорович
КАЛА́ШНИКОВ Вадим Федорович (23. 05. 1939, Миколаїв) — режисер, сценарист, театрознавець, педагог. Син Федора та Віри Калашникових, чоловік Т. Ігнашкіної-Калашникової. Канд. мистецтвознавства (1999), доцент (2000). Лауреат Респ. фестивалів самодіял. мистецтва (1967, 1970, 1972, 1975), 1-го Всесоюз. фестивалю самодіял. худож. творчості трудящих (1977, золота медаль), Респ. (1982; усі — Київ), Всесоюз. (Москва, 1987) конкурсів сценаристів, 1-го Респ. (Запоріжжя, 1990) та 1-го Всесоюз. (Москва, 1991; усі — 1-а премія) конкурсів реж. естради та масових видовищ, Всесоюз. огляду дит. новоріч. видовищ на сучасну тему (м. Ростов-на-Дону, РФ, 1981, 3-я премія). Закін. театрознав. (1962; курс І. Волошина) та режисер. (1974; курс І. Чабаненка та М. Рєзниковича) факультети Київ. інституту театр. мистецтва. Працював актором у театрах Миколаєва та Харкова, зав. літ. частини Київ. філармонії, реж. Укрконцерту (Київ). 1981–84 — гол. реж. Театру поезії, від 1988 — театру-студії «Маска» (обидва — Київ). Водночас 1996–98 — проф. Київ. університету культури і мистецтв; 2004–08 — проф., завідувач кафедри режисури Держ. академії керів. кадрів культури і мистецтв (Київ). Автор п’єс та інсценізацій: «Вир» за Г. Тютюнником, «Нескінченний щоденник» за Е. Межелайтісом (поставив 1977; 1981), «Заклинання вогню» (співавт.; поставив 1981), «Пісня про рідну матір» за Б. Олійником, «Щоб всесвітом ішла любов» за В. Маяковським (поставив 1978; 1981), «Кларнети ніжності» за П. Загребельним (співавт.; поставив 1982), «І вічно — бій» за О. Блоком (поставив 1987; 2005), «Дві повісті про кохання» за Лесею Українкою та Л. Костенко (поставив 1998), «Тебе нема, але я все з тобою!» за Лесею Українкою (поставив 2004).
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Шестеро коханих» О. Арбузова (1974), «Дружба починається з посмішки» (1977), «Веселий рейс» Д. Кісіна, «Естрадний матч року» В. Іващенка, В. Калашникова (обидві — 1978); моновистави — «Живи і пам’ятай» В. Распутіна (1988), «Маруся Чурай» Л. Костенко (1996), «Урок театру» (1999), «Як стати зіркою» (2003), «Побачення з любов’ю» за віршами укр. поетів (2004).
- Основні праці
- Агітбригади на марші. К., 1982; Професор Полежаєв у лавах переможців // УТ. 1985. № 2; Щедроты таланта. К., 1988; Народний агітаційний театр в Україні 70–80-х рр. ХХ ст. К., 1998; До питання перетворення епічного твору у драматичну форму // Вісн. Держ. академії керів. кадрів культури і мистецтв. 2004. № 4; Повнота любові: П’єси. Мат. Док. К., 2011.
Рекомендована література
- Степанов Б. Дійовий жанр // Соціаліст. культура. 1973. № 8;
- Спиридонова А. Театр поезії. Що це таке? // УТ. 1981. № 6;
- Губарець В. Словом поетичним… // Ранок. 1982. № 12;
- Про таланти Шевченківського слова // Гаудеамус. 2006. № 28.
Завантажити статтю
Людина 
