Калинівка

КАЛИ́НІВКА — село Жовтневого ра­йону Миколаївської області. Знаходиться на р. Інгул (притока Пів­ден­ного Бугу), за 15 км від Миколаєва та за 7 км від залізнич. ст. Горохівка. Площа 4 км². Насел. 3471 особа (2001), пере­важно українці. Побл. села проходить автошлях Миколаїв–Кривий Ріг. Тер. села була заселена здавна, про що свідчать виявлені залишки кількох поселень доби бронзи та скіф. часів, грец. поселень 2–1 ст. до н. е. і перших століть н. е. Роз­копано також курган­не похова­н­ня, зна­йдено камʼяну бабу скіф. часів. До 1775 на місці сучас. села був зимівник запорожця Карпа Островерха (звідси й перша назва поселе­н­ня — Карпівка). 1789 тут засн. адміралтей. поселе­н­ня, яке на­звали К. Тоді на березі Інгулу були збудовані перші житла майстрових Микол. суднобуд. верфі. 1790 сюди пере­селили засудж. на каторгу селян із Черніг., Київ., Волин. губ. У К. осідали й від­ставні солдати з сімʼями та селяни, які працювали на Богоявлен. канат. ф-ці (від 1938 — Жовтневе, нині у складі Миколаєва). 1795 мешкали 81 чоловік і 72 жінки. 1864 жит. К. зараховано до стану міщан. Від 1877 — посад, під­порядк. Херсон. губерн. адміністрації, волос. центр Херсон. пов. 1862 від­крито церк.-парафіял., 1865 — однокласну (від 1870 — нар. училище) школи. Напередодні 1-ї світової війни у К. діяло 7 шкіл. На­прикінці 19 ст. калинівці пере­важно за­ймалися землеробством, працювали 25 вітряків і 11 торг. закладів. 1811 мешкало 643, 1836 — 1306, 1859 — 2268, 1914 — 5652 особи. Жит. К. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 200 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від 1923 — у складі Микол., від 1938 — Жовтн. р-нів. На­прикінці 1930-х рр. мешкало понад 4,5 тис. осіб. Від 16 серпня 1941 до 22 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією (роз­стріляно бл. 10 тис. військовополонених, на примус. роботи до Німеч­чини вивезено 476 мешканців села). На фронтах 2-ї світової війни воювало бл. 400 калинівців, з них 196 загинуло. Нині у К. — заг.-осв. школа, дитсадок; муз. школа, б-ка; лікар. амбулаторія; від­діл. оща­дбанку. Є футбол. стадіон. Памʼятка архітектури — церква Різдва Богородиці (1808; нині діє реліг. громада УПЦ МП). Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, погру­д­дя Героя Рад. Союзу С. Шаповаленка та стелу на честь Героя Рад. Союзу А. Баклана (обидва народилися у К.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю