Калинівка

КАЛИ́НІВКА  — село Жовтневого району Миколаївської області. Знаходиться на р. Інгул (притока Південного Бугу), за 15 км від Миколаєва та за 7 км від залізнич. ст. Горохівка. Площа 4 км². Насел. 3471 особа (2001), переважно українці. Побл. села проходить автошлях Миколаїв–Кривий Ріг. Тер. села була заселена здавна, про що свідчать виявлені залишки кількох поселень доби бронзи та скіф. часів, грец. поселень 2–1 ст. до н. е. і перших століть н. е. Розкопано також курганне поховання, знайдено кам’яну бабу скіф. часів. До 1775 на місці сучас. села був зимівник запорожця Карпа Островерха (звідси й перша назва поселення — Карпівка). 1789 тут засн. адміралтей. поселення, яке назвали К. Тоді на березі Інгулу були збудовані перші житла майстрових Микол. суднобуд. верфі. 1790 сюди переселили засудж. на каторгу селян із Черніг., Київ., Волин. губ. У К. осідали й відставні солдати з сім’ями та селяни, які працювали на Богоявлен. канат. ф-ці (від 1938 — Жовтневе, нині у складі Миколаєва). 1795 мешкали 81 чоловік і 72 жінки. 1864 жит. К. зараховано до стану міщан. Від 1877 — посад, підпорядк. Херсон. губерн. адміністрації, волос. центр Херсон. пов. 1862 відкрито церк.-парафіял., 1865 — однокласну (від 1870 — нар. училище) школи. Напередодні 1-ї світової війни у К. діяло 7 шкіл. Наприкінці 19 ст. калинівці переважно займалися землеробством, працювали 25 вітряків і 11 торг. закладів. 1811 мешкало 643, 1836 — 1306, 1859 — 2268, 1914 — 5652 особи. Жит. К. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 200 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 1923 — у складі Микол., від 1938 — Жовтн. р-нів. Наприкінці 1930-х рр. мешкало понад 4,5 тис. осіб. Від 16 серпня 1941 до 22 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією (розстріляно бл. 10 тис. військовополонених, на примус. роботи до Німеччини вивезено 476 мешканців села). На фронтах 2-ї світової війни воювало бл. 400 калинівців, з них 196 загинуло. Нині у К. — заг.-осв. школа, дитсадок; муз. школа, б-ка; лікар. амбулаторія; відділ. ощадбанку. Є футбол. стадіон. Пам’ятка архітектури — церква Різдва Богородиці (1808; нині діє реліг. громада УПЦ МП). Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, погруддя Героя Рад. Союзу С. Шаповаленка та стелу на честь Героя Рад. Союзу А. Баклана (обидва народилися у К.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю