Калійні і магнієві солі

КАЛІ́ЙНI I МА́ГНIЄВI СО́ЛI. Калійні солі (К. с.) входять до складу галоген­них формацій. На території України роз­ташовані Пере­дкарпатський, Донбаський і Дні­провсько-Донецький калієносні басейни. У межах Пере­дкарпа­т­тя встановлено верх­ньо- і нижньомолас­ські галоген­ні формації міоцену. Там на державному балансі пере­буває 13 родовищ К. с. (загальні запаси складають понад 3,8 млрд т), з яких найбільшими є Стебницьке (станом на 2002 запаси становлять 114 1597 тис. т; після екологічної ката­строфи 1983 не екс­плуатується) та Калусько-Голинське (442 707 тис. т; 2001 роз­робку зупинено у звʼязку з нерентабельністю). Нині готують до екс­плуатації одну з ділянок калусько-голинської групи із запасами 399 056 тис. т сирих солей. Калійні руди Пере­дкарпа­т­тя характеризуються порівняно низьким вмістом оксиду калію (10–11 %) і високим — нерозчин­ного компонента (14–15 %). У Донбаському калієносному басейні К. с. виявлено у від­кладах кр­аматорської світи нижньої пермі. У роз­різі виділено сильвінітові і сильвініт-карналітові калієносні горизонти. Про­гнозні запаси в Кр­аматорсько-Часово-Ярській синкліналі по верх­ньому сильвінітовому пласту в межах глибин 990–1230 м складають 261 млн т при середньому вмісті КСl — 23,21 %, MgCl₂ — 0,1 % (у нерозчин­ному залишку — 3,5 %), на глибині 1230–1750 м — 1310 млн т. Загальна кількість запасів у 2-х сильвінітових пластах на глибині 744–1230 м складає 841 млн т, на глибині 1230–1750 м — 2157 млн т. У Дні­провсько-Донецькому калієносному басейні у роз­різі кр­аматорської світи нижньої пермі — сульфатні і хлоридні калієносні горизонти. У Роменському соляному куполі виявлено 2 пласти сильвініту на глибині 500–700 м. Калійні поклади в цьому регіоні не роз­робляються. Магнієві солі (М. с.) в природі зу­стрічаються разом з калійними у галоген­них формаціях (як у складі тих самих мінералів, так і, зокрема, у ви­гляді бішофіту), а також повʼязані з ропою сучасних водойм. Станом на 1999 обліковувалося 114 1875 тис. т сирих М. с.; запаси магнієвмісної ропи оцінювалися при­близно у 1 млн м³. За сольовим складом виділяють родовища сульфатні (Стебницьке, Сасик-Сиваське) і хлоридно-сульфатні складу. Усі родовища є комплексними, М. с. — попутна сировина. Раніше М. с. видобували на Калусько-Голинському родовищі. Нині Сасик-Сиваське та, частково, Сиваське родовища роз­робляє Кримський содовий завод. У режимі дослідно-промислової екс­плуатації методом під­земного вилуговува­н­ня здійснюється видобуток бішофіту з родовищ Дні­провсько-Донецької западини.