КРИ́МСЬКА ДО́СЛІДНА СТА́НЦІЯ САДІВНИ́ЦТВА — науково-дослідна установа із селекції плодових культур. Заснована 1913 як Салгирська помологічно-садівнича станція у маєтку Салгирка по­близу Сімферополя. Від 1923 — Салгирська обласна станція садівництва. 1933 пере­ведена на одну з екс­периментальних баз радгоспу «Пере­д­гірʼя» й отримала назву Старокримська дослідна станція садівництва; від 1956 — у с. Маленьке Сімферопольського ра­йону з на­звою Кримська дослідна станція садівництва. У різні роки була під­порядкована губернській земській управі, Таврійському університету, Наркомзему Кримської АРСР та Ін­ституту спеціальних культур, Мліївській дослідній станції, Ін­ституту садівництва НААНУ.

Серед організаторів — громадські діячі С. Крим, О. Стевен, В. Іванов, П. Рафф та ві­домі садівники М. Бетлінг, М. Дзюбін, О. Пастак, І. Штван, В. Таюр­­ський. В її організації також брали участь Л. Симиренко, Е. Регель, М. Ритов, В. Пашкевич, М. Кічунов, В. Таїров, С. Мок­р­жець­кий (перший директор, до 1923). У 2012 станцію реорганізовано у від­діл інтенсивного садівництва Ін­ституту сільсьского господарства Криму НААНУ. У період най­активнішої діяльності установи (1970–80-і роки) її струк­туру складали від­діли селекції та сортови­вче­н­ня, роз­садництва та агротехніки, лабораторія зроше­н­ня, агрохімії, фізіології та мікро­біо­логії ґрунтів, механізації, ягідних і кісточкових культур, захисту рослин, зберіга­н­ня та пере­робки плодів, економіки та впровадже­н­ня.

В остан­ні роки станція мала два від­діли — селекції та сортови­вче­н­ня і технології вирощува­н­ня плодових культур. Основні напрями наукових досліджень: селекція плодових культур (пере­важно яблуні та груші); роз­робле­н­ня та впровадже­н­ня у виробництво сучасних технологій вирощува­н­ня високо­інтенсивних насаджень і садивного матеріалу; ви­значе­н­ня оптимальних термінів збору, зберіга­н­ня та пере­робле­н­ня плодово-ягідної продукції. Важливим результатом роботи спів­робітників станції стали нові високо­врожайні, конкуренто­спроможні, стійкі до хвороб, шкідників, посухи та морозів сорти яблуні (Аврора Кримська, Кримське, Таврія), груші (Марія, Таврійська, Родзинка Криму, Мрія, Якимівська), суниці (понад 100). До Державного реєстру сортів рослин України занесено 27 сортів, з них яблуні — 13, груші — 10, суниці — 4.

На станції створено значний генофонд плодових і ягідних культур, який нараховує понад 2 тис. сортів та селекційних форм; роз­роблено технології створе­н­ня скороплідних, високо­врожайних насаджень яблуні та груші із за­стосува­н­ням раціональних систем формува­н­ня й обрізува­н­ня дерев, зокрема технології вирощува­н­ня самоопорних насаджень яблуні на карликових під­щепах яблуні та груші. У лабораторії роз­садництва створено нові під­щепи та об­ґрунтовано ресурсоощадні технології при­скореного вирощува­н­ня елітного садівничого матеріалу плодових культур, зокрема нові способи вирощува­н­ня саджанців цін­них сортів з викори­ста­н­ням полімерних матеріалів, інтенсивну технологію закла­да­н­ня та екс­плуатації маточника клонових під­щеп.

Науковці станції ви­значили оптимальні терміни збору плодів усіх ра­йонованих та пер­спективних сортів яблуні і груші, вдосконалили технологію зберіга­н­ня садів в умовах штучного холоду та регульованого газового середовища; роз­робили 30 рецептур нових видів конкуренто­спроможних продуктів пере­робки з натуральної сировини (соки, лікери, нектари, пюре), придатних для дієтичного, лікувально-профілактичного та дитячого харчува­н­ня. 1957–88 ви­дано 4 томи «Наукових праць Кримської дослідної станції садівництва». У різні роки на станції працювали такі ві­домі вчені, як П. Шитт, В. Колесников, В. Заєць, Я. Чугунін, А. Татаринов, В. Майдебура, Л. Славгородська та ін.