Кримська дослідна станція садівництва
КРИ́МСЬКА ДО́СЛІДНА СТА́НЦІЯ САДІВНИ́ЦТВА — науково-дослідна установа із селекції плодових культур. Заснована 1913 як Салгирська помологічно-садівнича станція у маєтку Салгирка поблизу Сімферополя. Від 1923 — Салгирська обласна станція садівництва. 1933 переведена на одну з експериментальних баз радгоспу «Передгірʼя» й отримала назву Старокримська дослідна станція садівництва; від 1956 — у с. Маленьке Сімферопольського району з назвою Кримська дослідна станція садівництва. У різні роки була підпорядкована губернській земській управі, Таврійському університету, Наркомзему Кримської АРСР та Інституту спеціальних культур, Мліївській дослідній станції, Інституту садівництва НААНУ.
Серед організаторів — громадські діячі С. Крим, О. Стевен, В. Іванов, П. Рафф та відомі садівники М. Бетлінг, М. Дзюбін, О. Пастак, І. Штван, В. Таюрський. В її організації також брали участь Л. Симиренко, Е. Регель, М. Ритов, В. Пашкевич, М. Кічунов, В. Таїров, С. Мокржецький (перший директор, до 1923). У 2012 станцію реорганізовано у відділ інтенсивного садівництва Інституту сільсьского господарства Криму НААНУ. У період найактивнішої діяльності установи (1970–80-і роки) її структуру складали відділи селекції та сортовивчення, розсадництва та агротехніки, лабораторія зрошення, агрохімії, фізіології та мікробіології ґрунтів, механізації, ягідних і кісточкових культур, захисту рослин, зберігання та переробки плодів, економіки та впровадження.
В останні роки станція мала два відділи — селекції та сортовивчення і технології вирощування плодових культур. Основні напрями наукових досліджень: селекція плодових культур (переважно яблуні та груші); розроблення та впровадження у виробництво сучасних технологій вирощування високоінтенсивних насаджень і садивного матеріалу; визначення оптимальних термінів збору, зберігання та перероблення плодово-ягідної продукції. Важливим результатом роботи співробітників станції стали нові високоврожайні, конкурентоспроможні, стійкі до хвороб, шкідників, посухи та морозів сорти яблуні (Аврора Кримська, Кримське, Таврія), груші (Марія, Таврійська, Родзинка Криму, Мрія, Якимівська), суниці (понад 100). До Державного реєстру сортів рослин України занесено 27 сортів, з них яблуні — 13, груші — 10, суниці — 4.
На станції створено значний генофонд плодових і ягідних культур, який нараховує понад 2 тис. сортів та селекційних форм; розроблено технології створення скороплідних, високоврожайних насаджень яблуні та груші із застосуванням раціональних систем формування й обрізування дерев, зокрема технології вирощування самоопорних насаджень яблуні на карликових підщепах яблуні та груші. У лабораторії розсадництва створено нові підщепи та обґрунтовано ресурсоощадні технології прискореного вирощування елітного садівничого матеріалу плодових культур, зокрема нові способи вирощування саджанців цінних сортів з використанням полімерних матеріалів, інтенсивну технологію закладання та експлуатації маточника клонових підщеп.
Науковці станції визначили оптимальні терміни збору плодів усіх районованих та перспективних сортів яблуні і груші, вдосконалили технологію зберігання садів в умовах штучного холоду та регульованого газового середовища; розробили 30 рецептур нових видів конкурентоспроможних продуктів переробки з натуральної сировини (соки, лікери, нектари, пюре), придатних для дієтичного, лікувально-профілактичного та дитячого харчування. 1957–88 видано 4 томи «Наукових праць Кримської дослідної станції садівництва». У різні роки на станції працювали такі відомі вчені, як П. Шитт, В. Колесников, В. Заєць, Я. Чугунін, А. Татаринов, В. Майдебура, Л. Славгородська та ін.
