Кальницька Людмила Степанівна
КАЛЬНИ́ЦЬКА Людмила Степанівна (08. 11. 1938, Житомир) — мистецтвознавець. Дружина Павла, мати Бориса Кальницьких. Кандидат філософських наук (1980). Член НСХУ (1982). Закін. Київський художній інститут (1966). Працює у Києві: 1967 — викладач худож. серед. школи ім. Т. Шевченка; від 1968 — ред. з питань образотвор. мистецтва на Респ. телебаченні; викл. худож.-пром. технікуму (1970–73) та Університету (1974–75); доцент кафедри історії укр. музики і нар. творчості Нац. муз. академії України (1975–2007); від 2010 — доцент кафедри мистецтвознавства та гуманітар. наук Інституту худож. моделювання та дизайну. Підготувала автор. телепрограми: «Михайло Дерегус — співець України», «Євген Лисик — художник Львівського оперного театру», «Азбука революції (Плакатне мистецтво України)», «Анатоль Петрицький — зачинатель нового художнього стилю». Уклала альбом «Скульптор В. Клоков» (К., 1980). Авторка ст. «Эстетическое воздействие монументального искусства» // «Этика и эстетика», 1978, вып. 21; «Мемориалы Украины в формировании интернациональных и патриотических качеств» // «Образотворче мистецтво», 1979, № 3; «Духовність як важлива категорія перехідної доби» // «Збірник Академії педагогічних наук» (К., 2004); «Хронотопічність як функція цілосності розвитку культури» // «Науковий вісник» (К., 2005, вип. 43, кн. 2).
М. В. Капица
Людина 
