Кальницький Павло Феодосійович

КАЛЬНИ́ЦЬКИЙ Павло Феодосійович (22. 09. 1929, с. Супротивна Балка, нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. — 19. 12. 2004, Київ) — скульптор. Чоловік Людмили, батько Бориса Кальницьких. Член НСХУ (1960). Закін. Київський художній інститут (1955; викл. М. Вронський, М. Гельман). На творчій роботі. Учасник обл., всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1960-х рр. Основні галузі — станк. і монум. скульптура (пам’ятники, мемор. комплекси, портрети) у реаліст. стилі. Використовував гіпс, бронзу, граніт, мармур.

Тв.: композиції — «Б. Хмельницький біля тіла козака Тура» (1955), «Мирний сон» (1960), «Доля» (1964); монумент «300-річчя возз’єднання України з Росією» (м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл., 1961; співавт.); пам’ятники — Т. Шевченкові (м. Звенигородка, 1964; Умань, 1965; обидва — Черкас. обл.), В. Чапаєву (м. Лубни Полтав. обл., 1966), М. Рильському (Київ, 1969), В. Леніну (1975), загиблим «Скорботна мати» (1977; обидва — м. Бершадь Вінн. обл.; усі — співавт.); мемор. комплекси — загиблим односельчанам (с. Дейкалівка Зіньків. р-ну Полтав. обл., 1970), воїнам (смт Терни Недригайлів. р-ну Сум. обл., 1971); погруддя — серія «Герої Радянського Союзу» (м. Миргород Полтав. обл., 1972), П. Пестеля (м. Тульчин Вінн. обл., 1979), А. Макаренка (Київ, 1982), пожежників Чорнобиля В. Кібенка (смт Іванків, 1987) та В. Правика (м. Ірпінь, 1988; обидва — Київ. обл.).

Літ.: Жаботинський П. Скульптор із Супротивної Балки // Світлиця. Нові Санжари, 2009, 26 верес.

М. П. Дігтярьов

Основні твори

композиції – «Б. Хмельницький біля тіла козака Тура» (1955), «Мирний сон» (1960), «Доля» (1964); монумент «300-річчя возз’єднання України з Росією» (м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл., 1961; співавт.); пам’ятники – Т. Шевченкові (м. Звенигородка, 1964; Умань, 1965; обидва – Черкас. обл.), В. Чапаєву (м. Лубни Полтав. обл., 1966), М. Рильському (Київ, 1969), В. Леніну (1975), загиблим «Скорботна мати» (1977; обидва – м. Бершадь Вінн. обл.; усі – співавт.); мемор. комплекси – загиблим односельчанам (с. Дейкалівка Зіньків. р-ну Полтав. обл., 1970), воїнам (смт Терни Недригайлів. р-ну Сум. обл., 1971); погруддя – серія «Герої Радянського Союзу» (м. Миргород Полтав. обл., 1972), П. Пестеля (м. Тульчин Вінн. обл., 1979), А. Макаренка (Київ, 1982), пожежників Чорнобиля В. Кібенка (смт Іванків, 1987) та В. Правика (м. Ірпінь, 1988; обидва – Київ. обл.).