Камінський Василь Якович
КАМІ́НСЬКИЙ Василь Якович (29. 12. 1899 (11. 01. 1900), с. Петроострів Херсон. губ., нині Новомиргород. р-ну Кіровогр. обл. — після 1941, ст. Майгуба Карел. обл., РФ) — історик, архівіст. Учень О. Оглоблина. Закін. Новобуз. учител. семінарію (нині Микол. обл., 1920), Київ. ІНО (1924). У 1925–28 — асп. Н.-д. каф. історії України при ВУАН під керівництвом М. Грушевського; водночас 1926–32 — доцент, проф. Київ. вет.-зоотех. інституту й ІНО; 1929–32 — директор Київ. обл. істор. архіву. Від 1933 — нач. політвідділу Могилів-Поділ. (Вінн. обл.) МТС, від 1936 — 2-й секр. Староушиц. (нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл.) райпарткому. Досліджував соц.-екон. історію України 19 ст. Автор праці «До історії реформи 1861 року на Поділлі» // «Студії з історії України Науково-дослідчої катедри історії України у Київі» (1926, т. 1). 2 жовтня 1937 заарешт., засудж. до 5-ти р. виправно-труд. таборів. Реабіліт. 1958.
Рекомендована література
- Юркова О. Діяльність науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924–1930 рр.). К., 1999.
Завантажити статтю
Людина 
