Камінський Феодосій Тимофійович

КАМІ́НСЬКИЙ (КАМЕ́НСЬКИЙ) Феодосій Тимофі­йович (14(26). 08. 1888, Миколаїв — листопад 1978, там само) — археолог, крає­знавець. Брат С. Каменського. Навч. у Микол. тех. училищі (1900–06), реал. училищі (1906–09). У 1907 здійснив подорож до Єгипту, де під впливом британ. археолога Г. Картера зацікавився памʼятками Давньої Греції. Продовжив освіту в військ. школі, водночас 1910–12 — вільний слухач С.-Петербур. археол. ін­ституту. Від 1912 — спів­роб. Катеринослав. музею (під керівництвом Д. Яворницького досліджував козац. старожитності). Учасник 1-ї світової війни. За Української Держави геть­мана П. Скоропадського воював у Очаків. кавалерій. полку. Від 1920 працював у Микол. від­діл. Укр. нар. кооп. банку, за­ймався укр. просвітн. діяльністю, ви­ступав як бандурист (бандуру йому подарувала Леся Українка). У квітні 1920 заарешт. (звинувачений у службі в білогвард. військах), 1921 звільнений. Від­тоді — хранитель, 1924–29 — директор Микол. істор.-археол. музею; за сумісництвом — учений хранитель Держ. культур. заповід­нка «Ольвія» (зробив знач. внесок у його створе­н­ня та роз­будову), голова президії Микол. наук. товариства, чл. Одес. комісії крає­знавства при ВУАН. Брав участь у багатьох археол. роз­копках, зокрема 1927 від­крив у Миколаєві городище Дикий Сад. Організував при музеї першу в УСРР хім. лаб. для ре­ставрації зі­браних предметів. У вересні 1929 заарешт., 29 січня 1930 за звинуваче­н­ням у приналежності до СВУ засудж. до 5-ти р. таборів. Після звільне­н­ня 1933 мешкав у Запоріж­жі, працював на «Запоріж­сталі». Входив до складу екс­педицій, які досліджували о-в Хортиця. 1937 заарешт. і засудж. до 10-ти р. таборів, 1949 — до 5-ти р. засла­н­ня. 1954 звільнений, до 1958 працював н. с. Микол. крає­знав. музею. Реабіліт. 1957.

Завантажити статтю