Камінський Феодосій Тимофійович
КАМІ́НСЬКИЙ (КАМЕ́НСЬКИЙ) Феодосій Тимофійович (14(26). 08. 1888, Миколаїв — листопад 1978, там само) — археолог, краєзнавець. Брат С. Каменського. Навч. у Микол. тех. училищі (1900–06), реал. училищі (1906–09). У 1907 здійснив подорож до Єгипту, де під впливом британ. археолога Г. Картера зацікавився пам’ятками Давньої Греції. Продовжив освіту в військ. школі, водночас 1910–12 — вільний слухач С.-Петербур. археол. інституту. Від 1912 — співроб. Катеринослав. музею (під керівництвом Д. Яворницького досліджував козац. старожитності). Учасник 1-ї світової війни. За Української Держави гетьмана П. Скоропадського воював у Очаків. кавалерій. полку. Від 1920 працював у Микол. відділ. Укр. нар. кооп. банку, займався укр. просвітн. діяльністю, виступав як бандурист (бандуру йому подарувала Леся Українка). У квітні 1920 заарешт. (звинувачений у службі в білогвард. військах), 1921 звільнений. Відтоді — хранитель, 1924–29 — директор Микол. істор.-археол. музею; за сумісн. — учений хранитель Держ. культур. заповіднка «Ольвія» (зробив знач. внесок у його створення та розбудову), голова президії Микол. наук. товариства, чл. Одес. комісії краєзнавства при ВУАН. Брав участь у багатьох археол. розкопках, зокрема 1927 відкрив у Миколаєві городище Дикий Сад. Організував при музеї першу в УСРР хім. лаб. для реставрації зібраних предметів. У вересні 1929 заарешт., 29 січня 1930 за звинуваченням у приналежності до СВУ засудж. до 5-ти р. таборів. Після звільнення 1933 мешкав у Запоріжжі, працював на «Запоріжсталі». Входив до складу експедицій, які досліджували о-в Хортиця. 1937 заарешт. і засудж. до 10-ти р. таборів, 1949 — до 5-ти р. заслання. 1954 звільнений, до 1958 працював н. с. Микол. краєзнав. музею. Реабіліт. 1957.
Рекомендована література
- Нікітін В. Ф. Т. Камінський — дослідник пам’яток античності Нижнього Побужжя // Археологія. 2008. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
