КАМІНЧУ́К Анатолій Семенович (19. 02. 1939, Київ — 01. 12. 2021, там само) — письмен­ник, пере­кладач. Чоловік Н. Левчик, батько О. Камінчук. Член НСПУ (1978). Літ. премії ім. Н. Забіли (1998), «Благовіст» (1999), ім. Лесі Українки (2000), ім. Д. Нитченка (2002), ім. В. Близнеця (2006), ім. В. Сосюри (2007). Закін. Київський університет (1968). Учителював на Житомирщині, пере­бував на журналіст. і видавн. роботі; 1986–2012 — завідувач від­ділу прози і заст. гол. ред. ж. «Київ». Дебютував 1965 добіркою віршів у ж. «Дні­про». Більшість поет. книг присвяч. дітям. Лірика зб. «Свічадо» (1969), «Кленовий поріг» (1973), «Рілля» (1979), «Червона клечінь» (1986), «Хліб-сіль» (1988; усі — Київ) близька до народнопісен. джерел, багатоманітна за жанрами і формами. У зб. оповідань та етюдів «Білий сніг кульбаб» (1985) опоетизував Поліс­ся. У його перекл. українською мовою ви­йшла поема «Мама і нейтрон­на бомба» Є. Євтушенка (К., 1990). Окремі твори К. пере­кладено рос., білорус., молд., азерб., польс. мовами.