Кам’яні потоки

КАМ’ЯНІ́ ПОТО́КИ — село Кременчуцького району Полтавської області. Кам’янопотоків. сільс. раді підпорядк. села Ройове, Садки та Чикалівка. Знаходиться на правому березі Дніпра (побл. бере початок Дніпродзержинське водосховище), за 21 км від райцентру та за 9 км від залізнич. ст. Крюків. Пл. 10,04 км². Насел. 3662 особи (2001), переважно українці. Побл. села виявлено поселення доби неоліту, ранньої, середньої та пізньої бронзи, черняхів. культури, доби розвинутого середньовіччя. Тут знайдено фрагменти горщиків часів неоліту, кераміку ямної культури. Уперше згадується у серед. 17 ст. у переліку прилеглих до Кременчука насел. пунктів під назвою Кам’янка. Село заснували козаки та селяни-втікачі з польс. земель. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після Полтав. битви 1709 Кам’янка увійшла до складу Рос. імперії. Від 1721 — казенне село. Від 1740-х рр. — Кам’янка Потоцька (деякий час село належало до Потоц. сотні Миргород. полку). Від кін. 18 ст. — у складі Нової Сербії, пізніше — Новоросії, від 2-ї пол. 19 ст. — село з сучас. назвою Олександрій. пов. Херсон. губ. 1752–64 тут базувалася 4-а рота новосерб. Пандур. полку. 1886 мешкало 2246 осіб, налічувалося 523 дворових господарства, існували церква та школа. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1926 — 1119 дворів, 5088 жит. Мешканці потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 616 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 9 серпня 1941 до 23 листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 275 односельців. Нині у К. П. — 2 заг.-осв. школи, дитсадок; Центр культури та дозвілля, б-ка; амбулаторія; база відпочинку «Маяк». Діє реліг. громада УПЦ МП (Свято-Покров. церква, пам’ятка архітектури, 1913). На околицях села — Довгораків. ботан. заказник місц. значення. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятний знак жертвам голодомору 1932–33. Уродженцем К. П. є борець З. Ялов (1870–1923), у с. Чикалівка народився Герой Радянського Союзу М. Новохатько.

О. Г. Романець