Розмір шрифту

A

Кам’яновугільний період і кам’яновугільна система, Карбон

КАМʼЯНОВУГІ́ЛЬНИЙ ПЕРІ́ОД І КАМʼЯНОВУГІ́ЛЬНА СИСТЕ́МА, Карбон (від лат. carbo (carbonis) — вугі­л­ля) — пʼятий період палеозойської ери історії Землі та від­клади, що утворилися в той час (див. Палеозойська ера і група). Камʼяновугіл. період (К. п.; на­званий за широким роз­по­всюдже­н­ням покладів камʼяного вугі­л­ля) на­став бл. 360 млн р. тому після девон. періоду (див. Девонський період і девонська система), тривав 65 млн р. до перм. періоду (див. Пермський період і пермська система). Камʼяновугіл. система (К. с.) встановлена 1822 англ. геологами В.-Д. Конібіром та В. Філіпсом. Ви­окремлюють 3 від­діли та 7 ярусів: нижній (турней., візей., серпухів.), серед. (башкир., моск.) і верх. (касимов., гжельський). У Зх. Європі К. с. поділяють на 2 від­діли. У Пн. Америці в нижньому карбоні (К.) виділяють міс­сісіп., серед. і верх. — пенсильван. системи. Загально­прийнятого між­нар. зонал. роз­членува­н­ня не існує. Мор. (вапняки, доломіти, аргіліти, пісковики) та континент. від­клади К. с. поширені на всіх континентах. В Україні пред­ставлені пере­важно на Донбасі, у Дні­пров.-Донец. западині, на пд. схилі Воронез. масиву, пн. схилі УЩ, у Львів. палеозой. прогині, Зх. Причорноморʼї, зокрема піщано-глинистими породами, вапняками, доломітами, пісковиками, камʼяним вугі­л­лям. Одним із класич. роз­різів є Донбас, у межах якого — велика потужність (6–12 км) та різноманітність орган. решток. К. п. майже у всьому світі роз­діляють на 2 етапи — ран­ньокамʼяновугіл. і середньопізньокамʼяновугільний. Під час першого етапу від­бувалася обширна транс­гресія моря, що покривало майже всю Європу, більшу частину Азії, Пн. Америки, Пд.-Зх. Африки, сх. частину Австралії. Мор. басейни були теплими (20–25 °С), від­носно мілководними (до 100–200 м), нормал. солоності, про що свідчать числен­ні рештки бентос. фауни. Середньопізньокамʼяновугіл. етап характеризувався пере­важно континент. режимом. У цей час була висока вологість у тропіч., субтропіч. і помір. поясах, що сприяло роз­по­всюджен­ню ліс. та болот. рослин­ності. За складом рослин виділяють 3 фітогеогр. обл.: Єврамерій., або Вестфал. (тропіки), Ангар., або Тунгус. (субтропіки), Гондванську (помір. клімат). У ран­ньому К. примітив. плауноподібних змінили велетен. деревоподібні лепідодендрони та сигілярії. У тропіч. обл. серед. К. пере­важали ліси з високостеблистих плауноподібних з великою кількістю птеридо­спермів (нейроптеріси, маріоптеріси та ін.), деревоподібні папоротники, каламіти та клинолистові. В Ангар. обл. у ран­ньому К. найпоширенішими були плауноподібні, а в серед. та пізньому — кордаїти та папоротеві. У Гондван. обл. у цей час, можливо, вже була роз­винута т. зв. глос­соптеріс. флора. Протягом К. від­булися значні зміни в тварин. світі. Зокрема зʼявилася велика кількість назем. форм, особливо різноманіт. стегоцефалів, рідко рептилій. З пред­ставників мор. фауни продовжували роз­виватися молюски, мор. лілії, бластоідеї, мор. їжаки, корали, особливо чотирьох­променеві. Остан­ні разом з водоростями утворювали великі рифи. Зʼявилися комахи (деякі з них сягали велетен. роз­мірів), багатоніжки. У солонуватих лагунах і пріс. озерах мешкали риби, роз­вивалися кістк. акулові. За складом тварин. світу ви­окремлюють пн. (Пн. Азія та частина Арктики) і пд. (Австралія, частина Пд. Америки) позатропічні обл. та роз­таш. між ними тропічну обл., в яку входив океан Тетіс. Від­клади К. п. багаті на поклади корис. копалин — камʼяного вугі­л­ля (Донец. та Львів.-Волин. басейни), нафти та газу (Дні­пров.-Донец. западина), флюс. вапняків і доломітів, буд. матеріалів (вапняки, пісковики, глинисті сланці), флюоритів. У кварцово-анкерит. жилах Нагол. кряжа (Донбас) виявлені срібло та золото; побл. м. Горлівка Донец. обл. у пісковиках серед. К. — родовище ртуті.

Літ.: Историческая геология. Москва, 1948. Ч. 1–2; Страти­графія УРСР. К., 1969. Т. 5. Карбон; Страхов Н. М. Основные черты страти­графии карбона СССР. Ленин­град, 1975; Геологическая история тер­ритории Украины. Палеозой. К., 1993.

О. І. Берченко́

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2012
Том ЕСУ:
12
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
10994
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
582
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 108
  • середня позиція у результатах пошуку: 18
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 18): 61.7% ★★★☆☆
Бібліографічний опис:

Кам’яновугільний період і кам’яновугільна система, Карбон / О. І. Берченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-10994.

Kamianovuhilnyi period i kamianovuhilna systema, Karbon / O. I. Berchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012. – Available at: https://esu.com.ua/article-10994.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору