Розмір шрифту

A

Катастроф теорія

КАТАСТРО́Ф ТЕО́РІЯ — теорія динаміки соціальних процесів, що роз­криває про­блеми накопиче­н­ня змін і стрибкоподібні пере­міни стану, якості руху соціальної системи новим шляхом, який різко від­різняється від попереднього. Ґрунтується на таких роз­ділах математики, як теорія особливостей «гладких від­ображень» (знач. внесок у її роз­виток зробили X. Вітні та В. Арнольд) і теорія біфуркації динам. систем (А. Пуанкаре й О. Андронов). Згідно з теорією Р. Тома, у рамках феноменол. опису (у випадку невеликого тіла агрегов. параметрів) можна класифікувати най­простіші системи, що самоорганізуються. Ці класи отримали назву елементар. ката­строф. Поня­т­тя «ката­строфа» повʼязане зі здатністю цих систем різко змінювати режим функціонува­н­ня при не­знач. зміні характер. параметрів побл. критич. точок. К. т. дає змогу чітко аналізувати варіанти виріше­н­ня й обирати стратегію поведінки у процесах з роз­ривами. Ця теорія до­зволяє високоточ. методам «входити» в клас мʼяких систем, куди до недавнього часу «входили» лише за допомогою евристич. методів. Осн. поня­т­тя К. т.: «крит. теорія», «структурна теорія», «структурна стабільність», «біфуркація», «збірка», «стрибок», «особливість» тощо. Однак К. т. є не лише матем. дисципліною, оскільки за­ймається дослідж. і реал. природ. та сусп. процесів за допомогою матем. методів. Матем. частина К. т. — складова динамічних систем теорії. Первісно К. т. як матем. теорія структур. динаміки набула пошире­н­ня у природн. і тех. науках; у 1960–70-х рр. зна­йшла за­стосува­н­ня у соц. і поведінк. науках: економіці, психології, соціології, політології та ін. У соц. науках, традиційно від­окремлених від точних наук, елементарні ката­строфи за­стосовують для моделюва­н­ня низки явищ, які важко пояснити в рамках звич. уявлень. Матем. моделі є ключем до феноменол. схем соц. морфогенезу (формо­утворе­н­ня), які Дж. Брус і П. Джиблін на­звали моделями-притчами, а Р. Том — символіч. схемами-архетипами. К. т. за­стосовують при ви­вчен­ні спрямованості й змісту процесів транс­формації різних соц. ін­ституцій і організацій на макро- та мікрорівнях. Її ефективність у приклад. соціології вирішал. мірою залежить від повноти врахува­н­ня пере­мін­них і достовірності первин. соціол. інформації. Загалом результати й методи К. т. використовують у багатьох галузях сучас. науки й у практич. сферах людської жит­тєдіяльності. Однією з перших вдалих спроб за­стосува­н­ня К. т. стали праці з глобал. моделюва­н­ня. Глобал. моделі «Світ-1» і «Світ-2» побудував 1970 Дж. Фор­рестер, який роз­робив матем. апарат і методи систем. динаміки. Спираючись на його ідеї, Д. Медоуз 1972 у моделі «Світ-3» про­аналізував взаємозвʼязок пʼяти змін­них: капітал. вкладе­н­ня, насел., продовольство, природні ресурси, за­брудне­н­ня довкі­л­ля. Моделюва­н­ня за допомогою матем. методів засвідчило, що при збережен­ні виявлених тенденцій взаємодії та впливу чин­ників зро­ста­н­ня світову цивілізацію очікує глобал. ката­строфа у 1-й пол. 21 ст., уникнути якої можливо лише за умов пере­ходу до режиму нульового зро­ста­н­ня. Свого часу в СРСР група вчених під керівництвом М. Моїсеєва створила обчислюв. систему, здатну імітувати взаємодію людської активності й біо­сфери. За її допомогою під­тверджено гіпотезу амер. астронома К.-Е. Саґана про «ядерну зиму» і «ядерну ніч». В остан­ній чв. 20 ст. актуалізувалася про­блематика самоорганізації соц. систем, пере­ходу від хаосу до порядку і виникне­н­ня дисипатив., більш упорядк. систем. Спочатку теорію дисипатив. структур роз­вивав І. Пригожин та пред­ставники його школи у фіз.-хім. системах, з часом зна­йдені теор. під­ходи і матем. апарат почали використовувати і для моделюва­н­ня ін. явищ. У результаті К. т. і методи систем. динаміки склали новий напрям між­дисциплінар. науки — синергетики.

В. Є. Пилипенко

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2012
Том ЕСУ:
12
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
11030
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
173
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 9
  • середня позиція у результатах пошуку: 4
  • переходи на сторінку: 3
  • частка переходів (для позиції 4):
Бібліографічний опис:

Катастроф теорія / В. Є. Пилипенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-11030.

Katastrof teoriia / V. Ye. Pylypenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012. – Available at: https://esu.com.ua/article-11030.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору