Біфуркація

Визначення і загальна характеристика

БІФУРКА́ЦІЯ (від лат. bifurcus — роз­двоєний) — набу­т­тя нових особливостей унаслідок рухів динамічної системи за не­значної зміни її параметрів. Б. — етап в еволюціонуван­ні системи, під час якого вона пере­ходить у якісно новий стан. Поня­т­тя «Б.» використовується в точних, природн., соц. науках. Приклад Б. — поділ старших класів серед. школи на 2 потоки (гуманітар. і природн.-математ.). Математична Б. — зміна тополог. структури роз­би­т­тя фазового простору динам. системи на траєкторії за малої зміни її параметрів. Унаслідок на­громадже­н­ня певної критич. кількості флуктуацій у стійкій системі (фіз., екол., су­спільно-політ.) різко падає рівень стабільності (перед­бачуваність, упорядкованість, стійкість звʼязків), і система досягає порога стійкості й входить у стан нерівноважності, на перший план ви­ступають нелінійні звʼязки, система стає надчутливою до зовн. і внутр. від­хилень. Навіть дуже слабкі сигнали на вході в систему викликають її істотні від­гуки й призводять до непередбачув. ефектів. Система пере­ходить у новий режим, де виникає необхідність вибору вектора спрямува­н­ня роз­витку (т. зв. точка Б.). Вибір моделі роз­витку має стохастич. характер. Після її обра­н­ня система пере­ходить на інший (не завжди складніший) рівень роз­витку. Ймовірність вибору системи не завжди можна спро­гнозувати чи пояснити її поперед. історією: що більше флуктуацій у процесі пере­бігу Б. (чи каскаду Б.), то непередбачуванішим є результат (напр., революції ніколи не досягають цілей, заради яких від­бувалися). Б. в анатомії — роз­двоє­н­ня трубчастого органа (судини, бронха, трахеї) на 2 від­галуже­н­ня однакового пере­різу, що роз­ходяться врізнобіч під однаковим кутом. Б. річок — роз­діле­н­ня річки та її долини на 2 рукави, спрямов. у різні басейни. Б. політична — пере­хід політ. процесу, явища, феномена, що роз­глядається як від­крита система, на новий рівень роз­витку в результаті поруше­н­ня балансу взаємо­впливу, взаємозвʼязку між власне системою і зовн. середовищем (су­спільно-політ. системою). Наслідок пере­ходу — по­ста­н­ня політ. явища, процесу, феномена ін. рівня, зокрема роз­пад імперії й утворе­н­ня незалеж. держав, пере­творе­н­ня унітар. держави на федеративну, обʼ­єд­на­н­ня кількох політ. партій, синтез ідей в теорію, концепцію, парадигму. Термін «Б.» інколи використовується для по­значе­н­ня пере­будови в таких обʼєктах, які не змінюються в часі (в цьому випадку доречніше вживати термін «ката­строфа»).

М. С. Кармазіна

Завантажити статтю