Катеринопіль

КАТЕРИНО́ПІЛЬ (до 1795 — Калниболото) — селище міського типу Черкаської області, райцентр. Знаходиться у долині р. Гнилий Тікич (притока Тікича, бас. Південного Бугу) та її притоки Калниболотки, за 124 км від обл. центру та за 7 км від залізнич. ст. Звенигородка (смт Єрки). Пл. 67,7 км². Насел. 6441 особа (2001, складає 90 % до 1989), переважно українці. На тер. с-ща виявлено поселення трипіл. культури. Вперше Калниболото згадується у писем. джерелах 1568, коли входило до складу Брацлав. воєводства й отримало від польс. короля Сиґізмунда ІІ Авґуста Маґдебур. право. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, гайдамац. русі 1751, Коліївщині під проводом Лопати. 1648–59 — сотенне містечко Корсун. полку. За Андрусів. перемир’ям 1667 Калниболото залишилося під владою Польщі. 1792 польс. король Станіслав-Авґуст Понятовський удруге надав Маґдебур. право. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах кордонів Рос. імперії. Від 1797 — повіт. містечко Київ. губ., від 1798 — волос. центр. 1797 мешкало 2174 особи. У 19 ст. тут набув інтенсив. розвитку чумац. промисел. Насел. також займалося чинбарством, кушнірством, ковальством, бондарством, гончарством. 1861 закладено шахту (діяла до 1890-х рр.), на якій видобували буре вугілля для цукр. заводів. На поч. 20 ст. діяли 4-класне училище, б-ка, лікарня, церква, синагога; працювали олійня, 3 млини, сукновал. ф-ка. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. За переписом 1926, мешкало 6700 осіб (1500 євреїв, 22 поляки). 1923–31, 1935–62 та від 1966 — райцентр. 1925–30 — у складі Уман. округи, від 1932 — Київ., від 1954 — Черкас. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (загинуло та зникло безвісти бл. 300 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 29 липня 1941 до 8 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 930 жит., з них 497 загинуло. Від 1965 — смт. 1959 у К. мешкало бл. 5,5 тис., 1970 — 6,3 тис., 1979 — 6,8 тис., 1999 — 6,9 тис. осіб. До 2004 працювала швейна ф-ка «Маяк». Нині у К. — 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки; рай. б-ка, рай. Будинок культури, Катеринопільський краєзнавчий музей, муз. школа, будинок дит.-юнац. творчості; центр. рай. лікарня; ДЮСШ; відділ. 3-х банків, готель. Виходить г. «Катеринопільський вісник». Трьом колективам рай. Будинку культури присвоєно звання «народний» — чол. вокал. ансамблю «Калниболотський курінь», ансамблю нар. музики «Гайда», жін. вокал. ансамблю «Ностальгія». Реліг. громади: УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, євангел. християн-баптистів. Встановлено пам’ятний знак жертвам голодомору 1932–33 та сталін. репресій, пам’ятник і обеліск Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — економісти Ю. Білик і М. Діденко, історик О. Лисенко, лікар-стоматолог В. Помойницький, лікар-психіатр А. Селецький; живописець, графік, засл. художник України А. Пономаренко; отаман С. Гризло; Герой Радянського Союзу В. Олейников. У К. жив і працював Герой Радянського Союзу І. Зубков.