Є́РКИ — селище міського типу Катеринопільського ра­йону Черкаської області. Центр селищ. ради, якій під­порядк. с. Залізнячка. Знаходиться при впадін­ні р. Шполка в Гнилий Тікич (притока Тікичу, бас. Пд. Бугу), за 245 км від Києва, за 92 км від обл. центру та за 7 км від райцентру. Насел. 4364 особи (2001, складає 78,6 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична ст. Звенигородка. Засн. на поч. 18 ст. пере­селенцями з Поліс­ся та Поді­л­ля. Назва с-ща повʼязана з яри­стою місцевістю. У серед. 19 ст. тут проживало 1147 осіб, з появою залізниці чисельність насел. зросла до 2800 (у 1914 — 3390). На поч. 20 ст. у Є. діяли залізнич. шпиталь, церк.-приход. школа, 2 церкви, було 2 кузні, 10 вітряків, олійниця, 4 магазини. У ході воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Тривалий час в Є. під­тримувалася влада вільних козаків УЦР під керівництвом братів Піхотів. На­прикінці 1920 активно протидіяв встановлен­ню більшов. влади загін Козія. 1921 жит. потерпали від голо-ду та тифу. Під час голодомору 1932–33 померло понад 300 осіб. Єрківчани за­знали сталін. ре­пресій. Від 29 липня 1941 до 8 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У перші місяці в граніт. карʼєрі нацисти роз­стріляли 120 євреїв і рад. військовополонених. На фронтах 2-ї світової війни воювало 575 мешканців, з них 208 загинуло. Від 1960 — смт. До 1992 в Є. функціонували птахокомбінат, між­рай. торг. база, дрібноопт. база, вантажна дільниця залізниці, транс­порт­но-екс­педиц. контора, амбулаторія для залізничників, філії рай. «Сільгосптехніки» та «Сільгоспхімії», плодоконсерв. і ремонтно-мех. заводи. Нині діють нафтобаза, філія комбінату «Велді», комбінат хлібо­продуктів, граніт. карʼєр. Є середня школа, дитсадок; Будинок культури, філія рай. муз. школи; амбулаторія. Памʼятка архітектури — залізнич. вокзал (1895). Серед видат. уродженців — дисидент, держ. діяч В. Чорновіл, композитор, диригент, засл. арт. Респ. М. Радзієвський, письмен­ник В. Лисенко.