Катинь
КАТИ́НЬ — урочище, місце масового захоронення розстріляних польських військовиків. Знаходиться за 14 км на Зх. від м. Смоленськ (РФ). Поляки потрапили у полон восени 1939 після вступу Червоної армії на тер. Зх. України та Білорусі. Їх утримували у Козел. (Смолен., нині Калуз. обл.), Осташків. (Калінін., нині Твер. обл.; обидві — РФ), Старобіл. (Харків., нині Луган. обл.) спец. таборах НКВС, а також в’язницях Києва, Харкова, Херсона, Мінська. 1943 представники нім. окупац. влади виявили поховання у Катин. лісі. Нім. уряд ініціював створення міжнар. комісії, до складу якої увійшли судмедексперти з окупов. або союз. Німеччині країн (Бельгії, Нідерландів, Болгарії, Данії, Фінляндії, Угорщини, Італії, Франції, Чехії, Хорватії, Словаччини) та Швейцарії. Водночас польс. еміграц. уряд у Лондоні звернувся до Міжнар. Червоного Хреста з вимогою розслідувати обставини справи. У відповідь рад. сторона розірвала із ним дипломат. відносини та звинуватила у всьому німців. Загалом у березні–червні 1943 ексгумовано 4143 (ідентифіковано за допомогою представників Польс. Червоного Хреста 2815) тіл поляків, також віднайдено поховання рад. військовиків і цивіл. громадян. Міжнар. комісія встановила, що розстріли здійснено органами НКВС навесні 1940. Відтоді поняття «К.» стало заг. назвою масових розстрілів польс. офіцерів і держ. службовців на тер. СРСР. Після визволення Смоленщини, взимку 1944 рад. уряд направив у Катин. ліс спец. комісію на чолі з академік АН СРСР М. Бурденком. Відповідно до її висновків, польс. військовополонених розстріляли у вересні–грудні 1941 німці. Після 2-ї світової війни матеріали комісії М. Бурденка передано в Міжнар. військ. трибунал у м. Нюрнберґ (Німеччина), однак він визнав їх недостатньо аргументов. для висунення звинувачень нім. стороні. 1959 органи КДБ СРСР знищили архівні особові справи польс. офіцерів. Лише 1990 рад. керівництво офіційно визнало факт знищення польс. військовиків органами НКВС, 1992 частину відповід. документів оприлюднено та передано Польщі. 2000 у К. споруджено меморіал, а президент РФ Б. Єльцин публічно попросив вибачення у поляків за злочини рад. режиму. Незважаючи на це, т. зв. проблема К. продовжує ускладнювати польс.-рос. відносини, особливо після загибелі 2010 у авіакатастрофі побл. Смоленська за не до кінця з’ясов. обставин польс. делегації (загалом 96 осіб) на чолі з президентом Польщі Л. Качинським, який мав намір відвідати Катин. меморіал і виголосити промову до 70-ї річниці трагедії. 2007 польс. реж. А. Вайда, батька якого розстріляли у К. (за ін. даними — у Харкові), зняв х/ф «Катинь».
Рекомендована література
- Лебедева Н. С. Катынь: преступление против человечества. Москва, 1994;
- Яжборовская И., Яблоков А., Парсаданова В. Катынский синдром в советско-польских и российско-польских отношениях. Москва, 2009;
- Зінченко О. Година папуги. Українські сторінки Катині. 2-е вид. К., 2011.
Завантажити статтю
Природоохоронні місця 
