КАЧИ́НСЬКИЙ Лєх-Александер (Kaczyński Lech Aleksander; 18. 06. 1949, Варшава — 10. 04. 2010, по­близу м. Смоленськ, РФ, похований у м. Краків, Польща) — польський державний і політичний діяч. Президент Польщі (2005–10). Орден князя Ярослава Мудрого 1-го ступеня (2007). Закінчив Варшавський університет (1972). У 1980 здобув ступінь доктора права, 1990 — докторську габілітацію у Ґданському університеті, де й працював: 1996–99 — над­звичайний професор кафедри трудового права; від 1999 — професор Університету кардинала С. Вишенського (Варшава). Водночас від 1977 брав активну участь у діяльності опозиційних робітничих організацій, за що 1981–82 був увʼязнений. Від 1986 — член ко­ординаційної, 1987–89 — секретар кра­йової комісій проф­спілки «Солідарність»; 1989–93 і 2001–05 — депутат польського сейму; 1992–95 — голова Вищої контрольної палати; 2000–02 — міністр юстиції і генеральний прокурор Польщі; 2001–06 — спів­засновник і спів­керівник партії «Право і справедливість»; 2002–05 — президент (мер) Варшави. Загинув у авіаката­строфі під час візиту для вшанува­н­ня памʼяті польських офіцерів, роз­стріляних у Катині. Його імʼям на­звано вулиці та парки у містах Польщі й інших країн світу, зокрема в Одесі, Хмельницькому, Тбілісі, Кишиневі.